Луганянку 54-річну Тетяну Сурікову у Вінниці ошукав таксист.
— До брата приїхала поїздом близько третьої ночі, не була тут 10 років. Була сонна. Несла дві великі дорожні сумки, — розповідає російською Тетяна Михайлівна. — Тільки вийшла із вокзалу, до мене підбіг таксист, років 30. Хапав за руки і пропонував завезти в будь-яку точку міста. Я слова сказати не встигла, як він вирвав з рук сумки і поніс до багажника сріблястого "ланоса". Сіла в машину, сказала куди везти. Мені треба було в центр, у вуличку за міськвиконкомом. У машині було тепло, мене стало хилити на сон. Він тільки спитав, чи здалеку я. Сказала, що приїхала з Луганська. Таксист довіз хвилин за 15. Сказав заплатити 50 гривень. Я дістаю п'ятдесятку, простягаю. Він узяв і ніби щось хотів пошукати в кишені. Але я собі вийшла. Водій вискочив, вийняв сумки, пропонував піднести до квартири. Я ще подумала, які ввічливі таксисти. Тут якраз брат іде назустріч.
Вранці перерахувала гроші в гаманці й зрозуміла, що випадково дала не 50 грн, а 200.
Родичі розповіли, що за таку відстань навіть у нічний час, таксист мав би попросити не більш як 30 грн.
У місті Бориспіль за 35 км від Києва, біля аеропорту таксисти часто "розводять" іноземців. Американця 25-річного Евангелоса Ліандракіса дурили двічі.
— В Україну літаю три роки поспіль. Знайшов тут кохану. Перший рік розмовляв російською погано. Мав дістатися з аеропорту до Центрального залізничного вокзалу в Києві. Тільки вийшов на площу, як до мене кинулися таксисти. Не мав як навіть подзвонити по мобільному, хапали за руки. Один ламаною англійською вмовляв обрати його авто. Я пішов за ним. Коли довіз, попросив сто доларів, — згадує Евангелос.
Проїзд із Борисполя до вокзалу коштує в середньому 180 грн, або $23.
— Вісім місяців по тому я знову був у Борисполі. Цього разу підбіг чоловік середніх літ і казав, що довезе за 100 гривень. Він підвів мене до автобуса, де сиділи люди. Водій автобуса сказав дати ще 45 гривень. Дружина пояснила, що той перший був посередником і взяв гроші за те, що провів мене до автобуса, — продовжує американець. — Тепер знаю, що українських таксистів треба ігнорувати. Йти з холодним виразом обличчя і не реагувати. В жодному разі не потрібно їм усміхатися та розмовляти.
120
кілограмів важить постійний клієнт столичної служби "Еталон-таксі". Він майже щодня замовляє авто. Просить будь-яку, крім "ланоса", бо незручно сідати в малолітражку. Йому подають "Хюндай Туксон". У столичних службах таксі відмовилися від російських автомобілів "лада" та китайських "Чері Амулет". Ці машини некомфортні для пасажирів — жорсткі, зазвичай не мають електричних склопідйомників, пояснює 30-річна Тетяна Головньова з "Еталон-таксі".
Коментарі