Із початку жовтня Київський національний університет ім. Тараса Шевченка перебуває на карантині. Заняття проводять дистанційно. Як це вплинуло на навчальний процес, розповідає проректор із науково-педагогічної роботи 53-річний Володимир Бугров.
Онлайн-навчання в КНУ триває понад пів року — з весни, коли оголосили карантин по країні. Які висновки можете зробити?
— Дистанційне навчання показало, що у викладанні ми залишилися на рівні 1980–1990 років. На лекціях намагаємося розповісти те, що є в підручнику. Забуваємо, що у студентів зараз такий самий доступ до літератури, як у викладачів.
Дистанційно вони сприймають лектора не більш як 20 хвилин. За цей час треба викласти найважливіше. Далі студент має долучатися до обговорення й дискусії. А решту матеріалу опрацьовує самостійно.
Звісно, є предмети, де лекція потрібна. Скажімо, в математиці — це спільне розв'язання задач. Я часто наводжу студентам приклад Джоан Роулінґ. Коли вона описувала ґоґвардс у книжках про Гаррі Поттера, нічого не вигадувала. Це звичайна британська система освіти. Спочатку певні завдання, вступ до курсу, а далі — бібліотека, лабораторії. І співпраця з наставником, який спрямовує зусилля, заповнює прогалини у знаннях.
Що найголовніше в онлайн-навчанні?
— Взаємодія. Інакше студент відключається у прямому й переносному сенсі. Замість нього стоїть "аватарка". Викладач повинен давати кожному завдання, яке потрібно виконати колективно. Найкращий формат — спільні проєкти. Тоді кожен відчуває свою включеність у процес.
Зараз обговорюється створення онлайн-курсів. Київський національний університет готовий до цього?
— Це не так просто зробити. Там є правила. Скажімо, потрібно знати, як проводити підсумкові перевірки після таких курсів. Часто для контролю знань ми обираємо тести. Але у США наука тестологія існує понад 100 років. І вони дискутують над тим, як студенти сприймають тестування, як їх треба складати. Ми ж без жодних докорів сумління пишемо тести, не знаючи, чи насправді вони добре оцінюють знання. Завдання тесту, як і будь-якої екзаменаційної роботи, — оцінити, що студент засвоїв. Шукаємо, хто для нас — викладачів, провів би курс тестології.
Очевидно, частина дистанційного навчання залишиться і після карантину. Чи не призведе це до скорочення викладачів?
— Ні. Але викладачам доведеться змінити підхід до читання лекцій. Насправді це непросто — вимоги зростають, але іншого шляху немає.
Що означає якісна вища освіта?
— Її принципи мають дати відповідь на чотири запитання: хто навчає? Кого навчають? Чого навчають? І як? Ці запитання на перший погляд здаються простими. А в сукупності розгортаються у стратегію сучасного університету. Щоб бути успішними, привабливими для вступників, роботодавців і меценатів, українські вузи повинні чесно відповісти на ці запитання.
Що змінилося в навчальному процесі за останні роки?
— Британська система вважається однією з кращих за якістю. У ній кадри підбирають під конкретну програму. Більше того, вона адаптується під потреби кожного студента, враховує його інтереси. У нас же часто підбираємо викладачів на кафедру, а не під програму. А інтереси студентів поступаються перед інтересами викладачів.
Маємо виходити з того, що студент обирає спеціальність, де має шанс стати успішним. Він здобуває освіту, аби працювати й отримувати гідну зарплату.
4 
35413
Коментарі