9 березня близько 16.00 із 10-поверхового будинку на просп. Миру, 93 у Хмельницькому на Володимира Ксьондза впала бурулька. Непритомного його доправили до лікарні. Досі стан залишається важким.
— Володя йшов спереду. А ми з приятелем десь метр позаду, — розказує Руслан Заєць, 30 років. — Йшли стежкою під будинком, яку витоптали люди. Сюдою тисячі народу ходить. І тут секунда діла. Я сначала не зрозумів, що сталося.
Від удару об голову лід розколовся на кілька шматків.
— Володя хотів піднятися, але падав, — продовжує Роман. — У нього носом і ротом пішла кров. Ми казали, щоб він не вставав. Визвали "скору". Кусок льоду розлетівся. Але я собі так прикинув, що він був десь сантиметрів 10 товщини і довжиною сантиметрів 40.
Від удару у Володимира тріснув череп.
— Пацієнт поступив без свідомості, — розповідає 55-річний Василь Левицький, завідувач нейрохірургічного відділення Хмельницької міської лікарні. — Із переломом кісток черепа та внутрішньомозковим крововиливом. Травма важка. Він досі трохи дезорієнтований.
Лікарі не виключають, що його доведеться оперувати.
— Я не помню, чого, куди і з ким я йшов, — 50-річний Володимир Ксьондз через травму частково втратив пам'ять. Йому важко говорити. — Очнувся в больниці. Кажуть, на голову впала брила.
Поряд із ним сидить цивільна дружина Оксана Марцинюк, 41 рік.
— 25 років там жив. Щодня ходив, і нічого. А тут таке. Моєму старшому синові 18 років. Нашій спільній дочці Даші і 2 років нема. Я в декреті. Чоловікові рік тому зробили операцію на правій руці. До цього був сантехніком, зараз не працює, — втирає сльози Оксана. — Учора приходив начальник жеку, який обслуговує ті будинки. Казав, допоможе грошима. Я написала заяву в міську раду, щоб дали допомогу.
Адміністрація жеку говорить, що на будинку бурульок не було.
— Дом чистий, — переконана 64-річна Алла Костюк, головний інженер жеку №7. — Кажуть, що то не сосулька впала. А з козирка на 10-му етажі оббивали замерзлий сніг. А оббивати сосульки у нас немає преспособлєній. Хлопці йдуть, просяться до квартир на верхніх етажах і через вікна оббивають. Грошей на то нам не виділяють.
Оксана Марцинюк хоче позиватися до жеку:
— Але чоловік каже, щоб не подавала до суду. То я зараз не хочу його тривожити. Головне, щоб став на ноги.
Коментарі