Подейкують, що в Україні бракує солі, бо закривається найбільше підприємство "Артемсіль". Люди скуповують продукт десятками пачок. Із багатьох магазинів сіль справді зникла.
В Україні її виробляє державне об"єднання "Артемсіль" у місті Соледар на Донеччині. Сьогодні цей продукт навіть там у дефіциті. На дверях місцевого супермаркету написано: "Соль отпускается не более 5 пачек в одни руки". У магазині пояснюють: напередодні 8 березня сіль із полиць просто вимітали.
У 10-тисячному Соледарі люди розмовляють переважно українською. Цей районний центр з"явився на карті 1965 року і називався Карло-Лібкнехтовськ. 1991-го місто перейменували на Соледар. Більшість житла тут — приватний сектор і п"ятиповерхові "хрущовки". Найвищі споруди в місті — стовбури сольових рудників.
У міському транспорті тільки й розмов, де знайти роботу. На "Артемсолі" працює приблизно 3 тис. робітників. Але це чи не єдине місце, де можна заробляти. Тут ввели третю зміну — із 10-ї вечора до 5-ї ранку. Запустили додаткові три фасувально-пакувальні лінії й запросили робітників. Видобуту на руднику сіль подають до цеху. Автоматика засипає її в пачки. Їх фасують у поліетиленові блоки і відправляють на склад. За зміну оператор термопаку має "одягнути" 23 т продукції. За це платять приблизно 170 грн. За місяць виходить у середньому 1500 грн.
Заступник начальника дільниці 53-piчна Світлана Кудрявцева каже, що нині пакують сіль цілодобово.
— За зміну — 330 тонн. До початку паніки розфасовували на 100 тонн менше. Хай хтось і називає наш продукт "білою смертю", але як не підсолиш, то й шматок у горло не лізе, — сміється жінка. — Як купили нове обладнання, почали фасувати сіль переважно по 1,5 кілограма. Але, наприклад, до Грузії відправляємо кілограмові. Бо там великі пачки сприймають за підробку.
Підземний гірник рудника N7 Едуард Ткаченко, 37 років, витирає обличчя. Каже, утомився після зміни. Але недавно отримав подвійну премію. Скільки саме — не зізнається. За місяць гірнику платять близько 2,5 тис. грн.
— Ходять piзні чутки навколо "Артемсолі", — каже технічний директор об"єднання Анатолій Бірюков, 61 piк. — Мовляв, хтось навмисне шкодить підприємству. Але це неправда. Сольову лихоманку спровокували спекулянти. Вони купують у нас кіло за 50 кoпійок, а продають і по 5, і по 7 гривень. Щоб задовольнити цей штучний попит, ми в січні-лютому на 15–20 відсотків збільшили виробництво фасованої солі. Народ її розкупив, зробив запаси, тепер будемо чекати, поки з"їсть. Тому в кінці березня — на початку квітня очікуємо спад попиту на ті самі 15–20 відсотків. Мер Артемівська Олексій Рева недавно звернувся до СБУ із проханням з"ясувати, хто розпустив чутки про можливе зникнення солі.
У середу зранку біля рудника N3 стояла черга вантажних фур з усієї країни. Водій 38-piчний Юрій Прилєвський із міста Дзержинськ Донецької області другу годину чекає, доки йому оформлять документи:
— Востаннє возив сіль у 1990-х. Невже справді історія повторюється?
У Соледарі запевняють, що запасів повареної солі в родовищах вистачить на кілька поколінь.
3 
1
Коментарі