У Києві знесли пам"ятник Григорію Петровському — одному з організаторів голоду в Україні.
— У вівторок опівдні пам"ятника вже не було, — розповідає 55-річний Петро Кальник. Він збирає пляшки на пл. Європейська. — Кажуть, зранку під"їхав автокран, погрузив пам"ятник на КамАЗ і тільки його бачили. Ким той Петровський був — не знаю. Якщо православний — то наругу над його пам"яттю засуджую. Якщо ні — мені байдуже.
Монумент стояв на вул. Грушевського, 1 біля Парламентської бібліотеки з 1970 року. Це було триметрове погруддя бородатого чоловіка в старомодних окулярах. Нижня частина постаменту — три масивні кам"яні сірі брили. Скульптуру Петровського комунальники забрали, а брили поперевертали і відтягли на кілька метрів. Вони перегородили сходи біля бібліотеки.
— Було видно, що поспішають. Схоже, боялися приїзду комуністів, — каже працівниця книгозбірні, яка називається Валентиною.
Пам"ятник Петровському — третій монумент радянської доби, знесений за останні два роки в Києві. До цього демонтували постаменти Станіславові Косіору та Власові Чубарю.
Під час голодомору 1933 року Косіор був генеральним секретарем ЦК КП(б)У, Чубар — головою Раднаркому УСРР. Петровський очолював Всеукраїнський центральний виконавчий комітет рад.
Це було триметрове погруддя бородатого чоловіка в окулярах
Столична міська влада збирається знести 22 пам"ятники радянським діячам, зокрема Леніну, Крупській, Дзержинському, Калініну.
Торік Українська народна партія запропонувала перейменувати Дніпропетровськ, названий на честь Григорія Петровського, у Січеслав — від слова Січ. Але Верховна Рада ініціативу не підтримала.
— Це питання не на часі, — каже 54-річний Яків Дігтяр, перший заступник Державної служби з питань національної культурної спадщини. — У 1990-х масово зносили пам"ятники, перейменовували вулиці. Тепер національна ейфорія закінчилася. А більшість людей не знає про походження назви. Навіть деякі дніпропетровці думають, що на честь Дніпра, а не на честь Петровського.
У державному реєстрі більше немає пам"ятників Григорію Петровському. Про це повідомили у Науково-дослідному інституті пам"яткоохоронних досліджень. Хоча у Дніпропетровську біля метро Вокзальна він стоїть — із травня 1976-го.
Коментарі