Теля фіолетового кольору народилося у березні в господарстві родини Равликів у селі Семенівка Пустомитівського району на Львівщині. Назвали бичка Юрчиком. Його мати — чорно-біла корова Минька.
— Він у нас суперзвєзда, — гладить теля господиня 47-річна Віра Равлик. Тварина жує сіно в хліві. За дерев'яною перегородкою мукає Минька. У будці рохкає свиня, кудкудакає перелякана курка. — Не привикли вони ще до нового члена сім'ї, — сміється Віра Євстахіївна. — До нас і односельці сходяться подивитися на нашого Юрчика. Телевізійники приїжджали знімати. Коли сонечко у стайню зазирає, добре видно, який він світло-фіолетовий. Прям, як з реклами "Мілка". А чо Юрчик? Бо якось так повелося, що теличка родиться — називаємо Минька, а бичок — Юрчик.
Миньку господарі купили на фермі телицею чотири роки тому. Запліднювали її штучно.
— У нас на всю вулицю нема жодного бика. Улітку, коли ветеринар запліднював, то казав, що з Франції цього разу привіз сперму. А ми й забули про це, — підкидає тварині сіна. — Я на роботі в дитячому садку була, коли корова телилася. На господарстві чоловік і діти лишилися. В обід дочка вийшла з хати, почула, що кури щось розкричалися. Глянула — корова телиться, покликала тата. Якби він із сином не помогли їй розродитися, не знаю, шо би було. Дуже плід великий був.
Фіолетовий колір господарі розгледіли наступного ранку, коли шерсть висохла. Тоді згадали слова ветеринара.
— Дочка одразу фотографії виклала в інтернет, — згадує Віра Євстахіївна. — Чоловік сміявся, що так, може, дорожче продамо. А як почали всі ходити сюда, нервується, щоб, бува, не врекли. Продавати бичка точно будемо, але не на м'ясо, а як племінного. Може, стане телезіркою, — сміється. — Самим утримувати дуже важко. Він швидко набирає вагу. Вередливий. Он вкусив мене за палець. Має таку силу, що як із відра все вип'є, то відкидає його аж до дверей.
Коментарі
3