— Утратив дві третини бізнесу. У штаті залишилися 12 працівників із 30, — каже Михайло Альперович, 54 роки, власник консалтингової компанії "Інтрон" у Донецьку. — Не фінансую ніяких робіт із розвитку продуктів і послуг. Припинив давати гроші на навчання персоналу. Раніше ми могли дозволити собі виїхати до клієнта, тепер це небезпечно.
Власниця магазину запчастин для вантажних іномарок 41-річна Ірина Дубянська відмовилася від своєї зарплати:
— Мої постачальники — вся Україна, особливо Захід, а покупці — Донецьк і область. Втрачаємо клієнтів, бо немає змоги перерахувати кошти і надіслати запчастини в атаковані проросійськими мітингувальниками регіони. Також поступово меншає постачальників. Ніхто не хоче відвантажувати товар у зону ризику без попередньої оплати, а грошей бракує. Оплачую тільки оренду, зв'язок, транспорт та плачу податки. Утратила двох працівників, не можу своєчасно давати заробітну плату.
— Наша фірма пропонує вироби з термообробленого дерева для житлових приміщень, саун, терас, — говорить Данило Сандирьов, 33 роки, директор компанії "Термодерево". — Виникли труднощі з пересуванням областю. Багато хто боїться перевозити матеріали. Те саме — щодо виконання робіт за межами Донецька: охочих їхати попрацювати в "гарячі точки" немає. Поки що в планах економія на всіх фронтах. Якщо Донецька область стане частиною невизнаної території, перспектив для бізнесу не бачу жодних.
Сергій Бутенко планує відкрити магазин у Житомирі:
— У Донецьку продавав запчастини до автомобілів "Тойота", "Фольксваґен". Останній місяць не торгував. Боявся, що відберуть бізнес. Мого товариша з Краматорська сепаратисти вигнали з його продуктової крамниці. Тиждень розпивали там спиртне, харчувалися, побили вікна. Дехто з підприємців чекають виборів, позакривали магазини і сидять удома. Або виїхали до знайомих у спокійніші регіони. Бізнес приносив мені щомісяця 7–12 тисяч гривень доходу.
2 
1
Коментарі