Двоє племінників 36-річної Алли Іванової з кримського Сімферополя до окупації півострова навчалися в українській гімназії.
— Відкриття цієї гімназії було подією для міста, — розповідає Іванова. — Там зібрали найліпших учителів, педагогів. Заклад вважали кращим у місті. Туди здавали дітей депутати й бізнесмени. Ми довго домовлялися, щоб племінників узяли. Раділи.
З окупацією півострова Росією українську гімназію закрили. Пізніше реорганізували в російську школу.
— Племінники ще вчилися там, — продовжує Алла Іванова. — Але потім нам зателефонувала знайома вчителька. Сказала, щоб при дітях не висловлювали невдоволення російською владою. Перед тим племінник приніс зі школи "колорадську" стрічку. Ми пояснили, що не можна такого носити. Він передав це однокласникам.
На початку окупації найменша незгода з владою сумно закінчувалася для людини. У кафе навіть висіли оголошення. Пропонували здавати силовикам тих, хто незадоволений режимом. А тут племінники ходять у школу, де одні діти чиновників. Ми зрозуміли, чим закінчиться наша позиція. Перевели дітей у кримськотатарську школу.
Коментарі