— Торік я хотів, щоб Крим перейшов до Росії. Розраховував на багатих туристів із Москви. Ті завжди приїздили на мою базу відпочинку, смітили грошима. Платили за прання речей, доставку кавунів. Українці мало селилися, бо доба коштувала 300 гривень. Більшість шукали дешевшого відпочинку, — розповідає 37-річний Олександр Несторов. Спілкуємося по "скайпу". Півроку живе в німецькому місті Штутґарт. Мав дві бази відпочинку в Ялті, одну — в Алупці.
— У березні півострів приєднали до Росії. А в квітні до мене прийшли шестеро чоловіків з автоматами. Сказали, що тепер — це їхній бізнес. Я намагався мирно вирішити проблему. Пропонував викупити по собівартості. Вклав у бізнес мільйон доларів. Ніхто й слухати не хотів. Запропонували тікати, якщо хочу залишитися живим. Попросив три дні, щоб зібратися. В першу чергу склав документи на бізнес, позбирав усі довідки. Обійшов сусідів і знайомих. Розповів, що бізнес відбирають. Вони написали пояснювальні записки, що справді бачили, як будувався, як оформляв право власності. Всі документи перефотографував і вислав на електронну пошту. Папери спалив. Додатково сфотографував свої бази відпочинку. За місяць посивів. Із жінкою і сином виїхали спочатку в Київ. Там зустрів таких же постраждалих підприємців з Алушти, Сак, Симеїза. Пропонував подавати в суд на Росію, та вони бояться.
Несторов написав у соцмережі, що його бізнес відібрали, виставив світлини.
— Одразу подзвонили з ФСБ, погрожували. Також відгукнувся адвокат із Пітера. Він українець за походженням. Порадив, як можна отримати компенсацію, радив звертатися до суду, — говорить Олександр. — Я поїхав у Краснодарський край, подав заяву до місцевого суду про втрату майна. Кубань опікується Кримом. Відповідно місцеві суди мають право розглядати справи кримчан. На адвоката зробив довіреність.
Справа Олександра Несторова пройшла всі російські суди, зокрема апеляцію. Підприємець вимагав $4 млн компенсації за втрачений бізнес.
— Скрізь відмовили. Адвокат про це зразу попереджав. Але нам потрібні були рішення російських судів, щоб можна звернутися до європейського суду. Справа виграшна. Я вимагаю три мільйони за відібраний бізнес та мільйон моральної компенсації. Виграти було б простіше, якби до судів звернулися всі підприємці, які мали бізнес у Криму. Раніше грузини судилися з Росією за втрачений бізнес. У європейському суді розглядали кілька десятків таких справ. Росії призначили відшкодувати потрійну вартість бізнесу і заплатити моральну шкоду підприємцям.
Повертатися до Криму Олександр Несторов не планує. Хоче відкрити мережу українських кав'ярень у Європі.
— Почати бізнес у Німеччині простіше. За день можна отримати дозвіл на торгівлю. Я відкрив невелику кав'ярню. Вклав 10 тисяч доларів. На них придбав посуд, кавомашину. Двічі на місяць літаю в Україну. Син і дружина досі там живуть.
Близько 4 тис. підприємств і організацій втратили власність у Криму, повідомляють у Міністерстві юстиції. Це банки, готелі, верфі, ферми, заправні станції, хлібзавод, молокозавод, приміщення Ялтинської кіностудії.
— Насправді втраченого майна більше, — каже 53-річний Юрій Смілянський, експерт "Майдану закордонних справ". — Україна озвучила цифру, що стосується великого і частково середнього бізнесу. Про малий ніхто й не згадує. Вирішувати справи цивілізовано кримчани не звикли, тим більше звертатися в суди. Також не було механізму де, як і з ким судитися. Фактично до кінця 2014 року тривала адаптація півострова до російського законодавства. Не діяли ні українські, ні російські закони. Фактично лише з 1 січня можна подавати позови до російських судів. Але підприємці не вірять, що чогось доб'ються.
3 
1
Коментарі
3