9 вересня під час мінометного обстрілу селища Красногорівка на Донеччині загинув 23-річний Максим Кривиденко, снайпер 18-го батальйону "Одеса" 28-ї бригади ЗСУ.
Дві кулі влучили в плече та стегнову артерію. Максим родом із селища Сарата на Одещині. 2012-го шкільні екзамени склав екстерном, аби потрапити на весняний призов в армію.
— Одразу після демобілізації восени 2013-го поїхав на Майдан і був там до кінця, — каже вчитель бійця Іван Дудуш. — Потім — до Криму, підтримати проукраїнських мешканців. Там Максима схопили російські ФСБшники. Коли його визволили, у квітні 2014-го в перших рядах пішов воювати.
У загиблого залишилися мати й сестра.
Того ж дня наклав на себе руки 36-річний доброволець 23-го батальйону 56-ї бригади ЗСУ. Ім'я поки що не повідомляють.
— Перша хвиля мобілізації. Після трагічних подій 5 вересня 2014 року (бої за місто Щастя на Луганщині. — ГПУ) — дві спроби суїциду, стаціонар психіатрії. Після дембелю за рік пішов на контракт, — каже Світлана Алексєєва, координатор громадської організації "Центр "Побратим".
3 
1
Коментарі