— Багато хто робить помилку, коли планує наступний рік без аналізу попереднього, — говорить бізнес-тренерка 42-річна Оксана Долгова. Розповідає, як розпланувати рік, аби більшість пунктів здійснилися.
Як аналізувати рік, що закінчився?
— Пригадайте, що було хорошого за ці 12 місяців — власні перемоги, позитивні події. Наприклад, прочитали омріяну книжку, купили собаку, авто тощо. Зручніше йти від останнього місяця — грудня, листопада, жовтня і так далі.
Потім згадайте, що не вдалося. Це техніка опрацювання помилок. Запитайте себе "що я хотів?", потім — "що я отримав?", далі — "як я це отримав?" і "що робитиму по-іншому, щоб це не повторилося?".
Це дозволить не повторювати помилок, підвищить самооцінку й мотивацію.
З чого починати?
— Із мрій. Має бути підхід не "треба", а "хочу". Скажімо, "хочу поїхати в подорож". І плануйте це, незважаючи на карантин чи ймовірність втратити заробіток.
Але ж ці фактори завадять реалізації плану.
— Для людини природно створювати нове. Це робить її щасливою. Крім того, більшість бажань не втілюють одномоментно. Це комплекс дій. І більшість із них вдасться реалізувати за будь-яких умов. Я торік збиралася в Італію. Так, карантин скасував турпоїздку. Але я вже підготувалася — продумала маршрути, екскурсії, місця зупинки. Визначила, кому і які сувеніри привезу. Після пандемії лишиться тільки заплатити за квитки.
За яким принципом планувати рік?
— Є шість сфер життя. Фізична, особистісна, сімейна, суспільна, робоча, принципова.
Фізична — це контроль стану тіла і здоров'я. Особистісна — свій розвиток. Це може бути навчання, набуття досвіду. Сімейна — плани родини, покупки в дім. Суспільна сфера стосується людей поза сім'єю — друзів, наприклад. А робоча — досягнень на місці праці. Плани у принциповій сфері мають стосуватися цінностей людини. Припустимо, хочете влаштовувати суботник навколо дому щовихідних.
По горизонталі прописують місяці, а по вертикалі — ключові області життя. У клітинках в перетині заповнюють плани, розбивають їх на завдання.
Що варто обов'язково врахувати?
— Обов'язкові речі й необхідні для їхньої реалізації фінанси. Це можуть бути відвідування днів народження родичів, дітьми школи тощо. Потім завдання із нових планів розставте так, аби вони не суперечили обов'язковим.
Як передбачити форсмажори?
— На 4 години в день нічого не плануйте. Це приблизно 20 відсотків часу. Тоді й вирішуватимете раптові справи. У глобальному плані прораховуйте ризики.
Скажімо, перешкодити купівлі будинку може погіршення здоров'я. Значить, заплануйте лікування або профілактику. Ризик зменшення доходів вирішують пошуком підробітку. Може бути, що в тому районі вже купляють омріяний будинок. Тому продумайте інший підхід. Завжди має бути план Б.
Якою має бути пропорція приємних занять і неприємних справ?
— Неприємних справ не повинно бути. Якщо вони є, подивіться на них під іншим кутом. До мене на тренінг прийшла перукарка, яка хотіла відкрити салон краси. Їй не подобався один вид своєї роботи — робити завивки із півсотнею бігуді. Але не могла відмовитися, бо за них найбільше платили. Та коли усвідомила, що кожне бігуді приносить майже 20 доларів і наближає її до мрії, неприємні відчуття зникли.
Як розпізнати бажання, що принесе відчуття щастя?
— Справді, чимало бажань є нав'язаними або запозиченими. Такі не роблять щасливими. Наприклад, колега записалася в спортзал і схудла. Її співробітниця теж так захотіла. Купила абонемент, але майже не ходить — воно їй не йде.
Розпізнати своє бажання можна на етапі планування. Якщо маєте натхнення планувати й реалізовувати — це ваше. Коли відчуваєте лінь — чуже.
Починайте день із невеликих справ
— При плануванні року для себе треба правильно обрати ефективну модель, — говорить столична психологиня 42-річна Олена Комар. — Комусь підійде на кожен день. Іншим — план на тиждень і виконання залежно від настрою. А комусь найкраще починати день із невеликих справ, що дадуть ефект одразу.
— Над річним планом працюю більше тижня. Він має виглядати як частина мого життя, а не додаткова робота, — каже бізнесмен Валерій Куруч, 45 років. — Серед головних помилок — не врахував змін, які настають зі здійсненням бажань. Також потрібен час на сім'ю. Ще маю страх планувати масштабні речі. Найбільших результатів досягнув, коли почав прокидатися о п'ятій ранку. Це дає відчуття, що ти на крок попереду від інших.
— Кілька років поспіль вела щоденники, розбивала життя на сфери й намагалася в кожній досягати результату. Та як тільки починався великий проєкт, закидала все. Поринала в роботу — з сьомої ранку до півночі, — розповідає піарниця 37-річна Анна Дишлева. — А коли поверталася до планів, відчувала себе роботом або героєм комп'ютерної гри, що збирає очки.
13 
1
Коментарі