Українцям дозволили пересаджувати органи від неродичів. 20 червня президент підписав закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині". Набуде чинності 1 січня 2019 року.
Щоб стати донором, треба дати письмовий дозвіл. Людина може зробити це сама, а у випадку раптової смерті — її близькі родичі. Водночас має право відмовитися від вилучення органів навіть після смерті. Витрати на трансплантацію бере на себе держава.
До 1 жовтня створять Єдину державну інформаційну систему трансплантації — реєстр донорів і тих, хто потребує пересадки.
— Зараз Україна витрачає величезні кошти на лікування пацієнтів за кордоном, — каже 42-річний Костянтин Руденко, головний кардіохірург Міністерства охорони здоров'я. — Пересадка серця коштує майже 2,6 мільйона гривень. Ми могли б робити це в кілька разів дешевше — за 390–520 тисяч гривень.
Що дає закон для тих, хто чекає на орган?
— У країні майже 100 тисяч людей мають тяжкий ступінь серцевої недостатності. До 500 людей із них потребує трансплантації. Можемо робити тільки те, що допоможе дочекатися пересадки. Лише дві країни приймають наших пацієнтів — Індія і Білорусь. З набуттям чинності законом зможемо робити щороку до 400 трансплантацій серця і понад дві тисячі — нирок. В Україні є 29 центрів кардіохірургії.
Що дає новий закон для лікарів-трансплантологів?
— Є два види права на вилучення органів — презумпція згоди і незгоди. Тобто, за замовчуванням. У деяких країнах діє перша схема. В Україні працюватиме друга. Якщо людина за життя не напише згоди, то після смерті важко отримати дозвіл від родичів на вилучення органів.
Лікарі хотіли інакшу редакцію закону — щоб була презумпція згоди. Тоді працювати стало б простіше.
У законі прописана чітка система. Але поки що немає ні логістики, ні обладнання, ні реєстру затверджених донорів і реципієнтів. З цим можна впоратися за три-чотири роки.
Суспільство має змінити ставлення до трансплантації. Важлива позиція церкви. Я спілкувався зі священиками різних конфесій. Вони ставляться до трансплантацій конструктивно.
— Фраза "тепер усіх поріжуть на органи" — це безпідставна істерія, — каже 29-річний Юрій Андрєєв, лідер національного руху "За трансплантацію". — Перший закон про трансплантацію в Україні прийняли 1999 року. Убивств заради органів не було.
Чим зумовлений новий закон?
— В останні роки суттєво зросла сума, яку щороку держава витрачає на лікування українців за кордоном. 99 відсотків — це трансплантація органів чи стовбурових клітин. Торік Україна перерахувала закордонним лікарням 608 мільйонів гривень. Оплатили перебування у лікарняній палаті, зарплату медиків, реанімацію, лабораторні дослідження. Це могли б робити самі.
Закон працюватиме?
— Влада має виконати всі прикінцеві положення — створити єдину інформаційну систему, наповнити її реєстрами, прописати умови акредитації для медзакладів, провести цю акредитацію, навчити трансплант-координаторів. Правоохоронні органи повинні чітко розуміти всі нюанси, щоб контролювати дотримання закону. Лікарні потрібно забезпечити необхідним обладнанням. За виконання всіх цих пунктів за два-три роки трансплантологія в Україні наблизиться до європейських норм.
Коментарі