"Ми з В"ячеславом були сусідами. Я бігала гуляти до його старшого брата (Бориса, уже покійного. — "ГПУ"). В"ячеслав, бувало, сяде ось тут біля веранди й за дві години отакенну книжку прочитає, — згадує 77-річна Галина Мудра із села Вільховець Звенигородського району Черкаської області й зітхає: — Як же він любив читати, з чотирьох років навчився! Тітка Калина лаяла його, боялася, що очі спортить..."
Майбутній лідер Народного руху України народився 24 грудня 1937-го в селі Єрки Катеринопільського району на Черкащині. Але коли йому було дев"ять років, родина переїхала до Вільховця, на батьківщину матері Калини Харитонівни.
— Якийсь час жили у школі, бо вчителювали, — розповідає Галина Мудра. — А потім збудували оцю хату.
До 69-ї річниці з дня народження В"ячеслава Максимовича відновили хату його батьків. У її відбудову вклали 354 тис. грн із державного бюджету. Хату поставили на фундамент, бо просідала, перекрили дах, перебудували сарай, причепурили подвір"я.
Подивитися на неї зібралося мало не все село. Приїхали 58-річна сестра В"ячеслава Максимовича Валентина, його 42-річний син Тарас, який зараз є народним депутатом від Партії регіонів, губернатор Черкащини Олександр Черевко, один із лідерів Української народної партії Іван Заєць.
Валентина Максимівна образилася, що її до слова запросили після Івана Зайця, а не після племінника Тараса.
— Я вже не буду після вас виступати, — каже вона.
У відбудову вклали 354 тисячі гривень
Тоді Тарас нахиляється до тітчиного вуха. Зрештою Валентина Максимівна підходить до мікрофона. Зізнається, що садиба їй не подобається.
— Не розумію, навіщо так спішили відкрити музей до дня народження В"ячеслава? — дивується. — Тепер я переживаю за долю експонатів у цій мокрій хаті. Ця садиба зовсім не така, якою була. Засипали землю, по якій ходили мої батьки, я і В"ячеслав. Розгорнули трактором, понасипали доріжки з щебеню. І дерева повирубували.
За словами Валентини Чорновіл, ще 2001 року вона передала хату Черкаському обласному краєзнавчому музею.
— Відтоді ніхто за нею не доглядав, — бідкається жінка. — Коли збиралися проводити реконструкцію, мене ніхто не запросив. А я ж єдина добре пам"ятаю, що, де і як було.
Говорила з півгодини і зійшла зі сцени тільки після того, як їй знову щось на вухо шепнув племінник.
Місцевим селянам відбудована хата сподобалася.
— Якби ж то тітка Калина встали та побачили свою хату, — каже Галина Мудра. — Пам"ятаю, як вона вранці піде в берег по дрова, а чоловіка з дітьми не будить. Жаліла, щоб поспали.
Тарас Чорновіл реконструкцію також хвалить.
— Я тут говорити вчився, — каже він. — Вражений, наскільки все гарно зробили.
Відбудова садиби В"ячеслава Чорновола є частиною програми "Золота підкова Черкащини" — туристичного маршруту історичними місцями краю. До нього входять село Шевченкове Звенигородського району, Чернеча гора у Каневі, етнографічний комплекс у Чигиринському районі з музеєм вітряків.
Запросили польських експертів
25 березня 1999 року лідер Народного руху України В"ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі на трасі під Борисполем Київської області. Його машина зіткнулася з КамАЗом, який розвертався на дорозі. Тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко не став чекати результатів попереднього слідства й оголосив, що це було звичайне ДТП.
Соратники лідера НРУ підозрюють, що Чорновола вбили. Вони вважають, що справа розслідується несумлінно.
У листопаді генеральний прокурор Олександр Медведько казав, що слідчі запросили польських фахівців для проведення експертизи обставин загибелі Чорновола.
Коментарі