19-річний Микола Кіт та дві його молодші сестри із села Чолгині Яворівського району Львівської області звернулися до райсуду, щоб їхніх батька й матір позбавили батьківських прав. 2 березня старшого брата призначили піклувальником 16-річної Мар"яни та 15-річної Оксани.
— Що то за мати? Як зозуля, дітей покинула. Горілка та коханці до добра не доведуть, — мешканці Чолгинів перешіптуються у маршрутці.
Невелика хата Котів розташована неподалік церкви. У ній — три кімнати та кухня. На подвір"ї порається Мар"яна. Запрошує до оселі. У вітальні прибрано, стоять старі меблі. У сусідній кімнаті спить 87-річний дід Василь.
— У діда погіршало здоров"я. Буває, за день із ліжка не встає, — зітхає Микола. — Оксанка до школи пішла. У неї сьогодні важлива тематична.
Микола у Новояворівському ліцеї вивчився на монтажника-маляра. Працював на підприємстві "Яворівбуд". Коли став опікуном діда та піклувальником сестер, звільнився з роботи.
Мар"яна цього року закінчує школу. Вступатиме до педагогічного коледжу при Львівському національному університеті ім. Франка.
— Я ходила до репетитора, готувалася до екзамену з української мови та літератури, — розповідає дівчина. — Заборгувала 300 гривень. Учителька дозволила віддати, коли гроші з"являться. Історію України вчитиму сама.
У 2002 році батьки Котів розлучилися. Батько перебрався до сусіднього села.
— Я був малим, коли тато почав випивати, — пригадує Микола. — Батьки постійно сварилися, розійшлися. Тато переїхав до своєї старенької матері. Час від часу до нас навідувався, платив аліменти. Мама не працювала. А тоді прийшла її знайома і сказала, що знайшлася робота в Яворові на гральних автоматах.
43-річна Марія Кіт працювала добу через добу за 700 грн/міс. У вихідні перестала приїжджати додому. Діти доглядали діда, доїли та пасли корову.
— На роботі знайшла прихильника. Він — затятий гравець на автоматах, — розказує Мар"яна. — Колись його до нас привезла. На подвір"ї стояло старе ліжко. Встаю зранку, а мамин залицяльник на ньому спить. Його звуть Олегом. Із дружиною розлучився, має сина. Він пиячить, мама також до горілки прив"язалася.
Марія на дітей отримувала 600 грн допомоги. Гроші забирала собі.
— Ми взяли у кредит плитку та холодильник, — каже Микола. — Щомісяця треба було по 100 гривень платити. А вона не платила. З банку прийшов лист, що у нас борг. Довелося корову продати. Не було сил більше терпіти.
Микола звернувся до опікунської ради, щоб батьків позбавили прав. Відтепер Мар"яна та Оксана будуть отримувати по 1200 грн матеріальної допомоги.
— Діти повідомили, що одна з сестер часто хворіє. Батьки її не провідують, — пояснює начальник відділу опіки та піклування служби у справах неповнолітніх Яворівської райдержадміністрації Ярослав Дубровін. — У 14-річному віці дитина має право позбавити батьків прав опікуватися. Микола із сестрами раніше соромилися це робити. Думали, що скажуть знайомі. Батьки ж без заперечень відмовилися від них. Усі дивувалися: в жінки немає материнських інстинктів.
На суд мати не з"явилася. 45-літній батько Роман Кіт прийшов напідпитку.
Марія Кіт із співмешканцем, 45 років, винаймають кімнату в офіцерському гуртожитку в Яворові. Сусіди кажуть, вони скандалять, б"ють вікна. Олег виганяє Марію з кімнати, водить інших жінок.
— На мене всі брешуть. Син не хотів до армії йти, тому бреше, — жінка зустрічає на порозі маленької кімнати. — Я тепер їм не треба, бо без роботи сиджу. Раніше шо мала — то давала. Це свавілля. Я дітей до 16 років годувала. Була їм мамою і буду!
Каже, що в гуртожитку живе сама. Винаймає кімнату, аби не повертатися додому. Час від часу визирає з вікна, хвилюється.
— Де беру гроші на оплату кімнати? — перепитує кілька разів. — Позичаю. Кручуся, як можу. Сьогодні голодна сиджу — на хліб не маю. Ходила роботу шукати — навіть дворнічкою не беруть. Діти зляться, шо їм гроші не даю. А де взяти?
Марія відмовляється фотографуватися. Каже, за останній місяць натерпілася сорому.
— А може, знаєте, скільки їм тепер тої допомоги нарахували? — запитує.
1 
1
Коментарі