Колишнього генерала Олексія Пукача затримали в селі Молочки Чуднівського району Житомирщини. Він жив там півтора року. На місцевих справляв хороше враження. Вони не вірять, що їхній сусід Петро Іванович, як його називали в селі, генерал, якого підозрюють у вбивстві журналіста Георгія Ґонґадзе.
— Ліда Загорулько (співмешканка Олексія Пукача. — "ГПУ") купила хату на окраїні села, — розповідає голова сільради Молочок Петро Кривицький, 60 років. — Із нею приїхав і він. Жінка розказувала, що це брат її покійного чоловіка Петро Іванович, капітан далекого плавання. Мовляв, прописаний у Києві. Прізвища не називала. Казала, Петро поможе зробити ремонт у хаті.
— Коли приїздять нові люди в село, до них ставляться з недовірою, — веде далі Кривицький. — От, скажімо, позапрошлий год до нас сім"я з Закарпаття приїхала. Прожили пару місяців, і люди почали скаржитися в сільраду, що ті крадуть городину. І документів у них не було. То ми їх із міліцією виселили. А Петра і Ліду люди прийняли, можна сказати, сразу. Вони були спокійні й нічого підозрілого не робили.
Петро Іванович із Лідою Загорулько речі в нову хату в Молочках перевозили вантажівкою.
— Коли під"їхала машина, я подумала, шо шось міняють на картоплю, — розповідає 58-річна Галина Федчук. — А потом люди сказали: то ті, що передостанню хату купили. Вони тут біля мене вєщі вигружали. Бо до своєї хати не могли ближче під"їхати. У них граблі, вила, лопати, коси були. Вообщє все, шо треба для жизні в селі. Петро хитренький такий був і трохи вреднуватий. У мужиків міг шось і видурити, і вкрасти. Недалеко від нього мій дід живе, — розказує Галина Миколаївна. — Ми там худобу припинаємо. То Петро старався тако припинати свою корову аж під самі наші ворота. А я не хотіла — у мене своя худоба є. Сказала йому про це. То він всякими грязними словами мене вилаяв. Сказав геть, шо навіть унічтоже. Матюкався так, шо ужас. Не личить, як для мужчіни, тєм болєє, шо він тіки приїхав. Люди прозвали його Тюлькою, бо в морі був, а я — Бандітом.
Галина Федчук каже, якби знала, що Петро це Пукач, то в перший же день здала б його міліції.
— Він представився в нас морячком, а бачите що получилося — він моря ніколи не бачив. Ми його пригріли, не знавши, шо він убивця.
Хата поштарки Валентини Володимирівни поряд із помешканням Пукача. Жінка вважає, що загалом у Молочках Петра сприйняли добре.
— Вони приїхали як обичні люди. Подивилися хату, город та й стали жить.
21 липня Олексія Пукача затримали працівники Служби безпеки України та Генеральної прокуратури. Він є головним підозрюваним у вбивстві журналіста Георгія Ґонґадзе, який зник майже дев"ять років тому. 2000-го Пукач очолював Головне управління карного розшуку Міністерства внутрішніх справ. У жовтні 2003-го його затримала Генпрокуратура. Звинуватили в знищенні документів, які свідчать про стеження за Ґонґадзе в травні–липні 2000 року. У листопаді 2003-го Пукача звільнили з-під варти під підписку про невиїзд. Тоді він зник.
Петро хитренький такий був і трохи вреднуватий. У мужиків міг шось і видурити, і вкрасти
— Коли люди побачили, шо Пукач — це Петро Іванович, то не повірили, — додає Петро Кривицький. — Як така хороша людина може вбивати. Но це телебачення каже, шо це і є Пукач. А люди сумніваються, шо це він. Бо як це генерал міг опинитися в селі. Він міг бути в Ізраїлі, у Росії, але аж не як не в селі Молочки. І як так, керівник такого рівня буде худобою заніматься?
Сусіди кажуть, що Петро планував залишитися в селі надовго.
— Він із Лідою і дерева садили, — каже сусідка Валентина Володимирівна. — Планіровали жить тут. Я ніколи не сказала б, шо Петро це Пукач. Він простим селянином був. Того дня вигнав теля на поле. Поздоровався зо мною, як завжди. Узнала ввечері, шо його забрали. Мене це шокувало. Уявіть, півтора року прожити з людиною. Шкода його так.
3 
1
Коментарі
1