"Пограбували, коли побачили, що виходжу зі службового джипа"

— Понад 20 сусідів у мене змінилося за п'ять років. Жив у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, — говорить 36-річний Владислав Криклій, працює в компанії з продажу побутової хімії. Його відрядження по країні тривають від шести до 14 місяців.

— Спочатку легковажно ставився до сусідів, бо ж заселяюся на півроку-рік. А потім зрозумів, що від них багато залежить. У Харкові мене пограбували за наводкою сусідів — побачили, що несу дві коробки від американської техніки "Епл" і виходжу зі службового джипа.

Перед тим, як заселитися, завжди обходжу квартири поряд. Знайомлюся, лишаю номер телефона. Більшість дивляться, як на інопланетянина. Знайомство із сусідами стало дивиною. Роблю це, щоб зрозуміти, хто живе неподалік. Молодь зі зйомних квартир — ризик гучних вечірок. Безробітні років 30 водять до себе невдах із пивом, 70-річні жінки можуть бути нав'язливі й дратівливі. Одна така в Одесі пів року мене звинувачувала у затопленні. Хоча слідів у її кухні не було.

Якщо щось не подобається, зразу йду розбиратися. Дорослим людям, які вряди-годи вирішили щось відзначити, говорю спокійно кілька разів. І це діє.

Якщо "довго йдуть до дверей" і не відчиняють, значить, злякалися. Достатньо 5 хвилин безперервно дзвонити і кілька разів стукнути в двері. Музика затихне на місяць.

Студентів, іноземців, орендаторів краще ставити на місце грубим тоном. Якщо є вахтер, можна дізнатися номер телефона господаря.

Велика проблема з курцями. Смалять на балконах, а я не можу й ква­тирку відчинити. З ними намагаюся домовлятися — щоб курили, коли мене немає.

Завантажую й вивантажую авто, їду на відпочинок або о п'ятій ранку, або опівночі. Історія в Харкові навчила "не світити торбами" перед незнайомцями.

Найкращі сусіди — це пари до 30, сім'ї й просто інтелігентні люди. У Він­ниці якось зайшов чоловік знизу перевірити батареї. Побачив, що ремонтую дитячий возик сина. Подарував свій. Грошей не взяв, хоча його вартість півтори тисячі. А колись 82-річна сусідка побачила, що я забув у замку ключі. Зачинила мої двері й чекала на лавці з роботи.

×