У Тальнівському районі Черкаської області після 30 років простою на річці Тікич відновили Кривоколінську гідроелектростанцію. Минулої п'ятниці вона виробила перший струм.
— Станцію запустили 1953 року. Вона працювала до весни 1980-го. Тоді сталася грандіозна для цих країв повінь. Турбіни і водоймище замулило страшно. На станцію махнули рукою, — розповідає заступник директора товариства "Гідроресурс-К" 57-річний Михайло Атаманюк. — Минулої осені ми взялися за її відновлення. Вивезли 100 тонн намулу. Під ним добре збереглися дві австрійські турбіни "Френціса-Фойта" 1950-х років випуску. Якби не цей намул, турбіни давно розібрали би на брухт. Поставили два генератори. Кожен здатен виробляти 150 кіловат за годину. Цього вистачить, щоб заживити енергією два середніх села.
На станцію приїжджаю опівдні. Оператор 41-річний Анатолій Півторак зустрічає в машинному залі. Там шумно.
— За 18 годин станція виробила 3500 кіловат. Годину тому виключав генератори, бо впав уровень води. Зараз запустив знову. Зранку подзвонили з Гордашіської ГЕС і сказали ловить воду. Побіг на берег і встромив паличку. По ній дивлюся, як піднімається уровень. Від Гордашівки до нас — 15 кілометрів дорогою. Річкою трохи швидше. Вода дойшла за п'ять годин.
У машинному залі тепло. Від роботи нагрівається корпус генератора.
— Думали, шо ніколи не натопимо, — каже Анатолій. — Приміщення кам'яне, старе. Але нагрілося за 12 годин.
Виходимо на греблю. Уздовж неї стоїть ряд ліхтарів.
— Освічуємо греблю всю ніч. Дивимося, щоб п'яні й дурні не лазили. Але поки що таких проблєм не було.
Під час зупинок турбін працівники виловлюють сміття. За добу назбирують декілька мішків.
— Трапляється всього: паліччя, пластикові пляшки і навіть дохлі тварини, — каже оператор.
— Влітку та восени тальнівський цукрозавод кілька разів травив рибу, — до нас підходить Михайло Атаманюк. — Догори пузом плавали 5-кілограмові коропи. Раки лізли на берег. Зараз нібито вода йде чиста. Зарегульоване станцією річище тепер не заростатиме очеретами.
Питаю, чи допомагала місцева влада.
— Слава Богу, не заважала. Була, правда, одна проблема. У районному земельному відділі сказали, що замість водосховища на карті значаться пасовиська. Довелося їхати в обласне водогосподарство й доказувати, що тут не пасовиська, а таки водосховище.
На Кривоколінській ГЕС працюватимуть чотири оператори. Змінюватимуться кожні 12 год. За роботу отримуватимуть 1000 грн зарплати.
Діючих ГЕС в Україні 34.
3 
1
Коментарі