У селі Махнівці Козятинського району на Вінниччині знайшли могилу поета й композитора Тимка Падури. Творив на початку 1830-х. Відомий польсько-українською піснею "Гей, соколи". Її часто помилково називають народною. Перекладав поезію Адама Міцкевича. Твором усього життя вважав віршовану "Історію України", яку не встиг дописати.
На честь поета в Махнівці провели фестиваль "Гей, соколи", створили Культурно-туристичний центр.
— Тимка Падуру не приймали ні поляки, ні українці, — розповідає краєзнавець 66-річний Микола Купчик. — Конкретної професії чи справи у житті не мав. Видав збірку своїх пісень за чужі гроші. Доки їх віз, роздарував. Частина замокла під дощем. Був замішаний у любовних інтригах, за що потрапив до в'язниці. Друзі викупили його, врятували від заслання. Народився в Іллінцях на Вінниччині. Останні роки провів у Махнівці.
Микола Купчик три роки шукав місце поховання поета.
— На надгробній плиті Падури палили листя, складали цвинтарне сміття. Півметра землі зняли, доки добралися до могили.
Поет виступав проти російського гноблення України й Польщі. За СРСР такі постаті намагалися стерти з народної пам'яті. Я написав книжку "Стежками Тимка Падури". До неї увійшло 15 пісень. Їх уперше за 150 років заспівали на фестивалі. Оригінали текстів із нотами відшукали в обласній науковій бібліотеці — там зберігся примірник зі змоклого тиражу. Свої пісні він писав українською й польською. Думаю, "Гей, соколи" списав із романсу "Їхав козак за Дунай" Семена Климовського.
На фестиваль представники польської діаспори Волині привезли зброю XVI–XVII ст. Організували виставки, виступили фольклорні колективи, етно-рок гурти.
На відкриття Центру Тимка Падури та проведення фестивалю витратили 1,4 млн грн.
6 
1
Коментарі