У понеділок 8 червня вдова Стефанія Лесик, 63 роки, із села Шманьківчики Чортківського району Тернопільщини набрала свяченої води біля церкви великомученика Юрія. Храм належить Українській православній церкві Київського патріархату. Білий фарфоровий глечик поставила в кухні на столі. За три дні глянула — а він укритий прозорою рідиною з червоним відтінком. Жінка злякалася, що це кров. Пішла до священика.
— Отець Володимир оголосив про чудо в церкві. Відтоді люди потоком ідуть до хати Марти Андріївни. Вона Стефанія, але Мартою кличуть. Кожен хоче побачити то на власні очі. На дотик волога липка, як мед. Відчувається від неї холод, — розповідає 49-річна Володимира Бойко із сільської ради. — То є сильно набожна жінка. Ходить до церкви щонеділі, проскури пече. Така лагідна, всі її в селі люблять. Щойно на Різдво вернулася із заробітків з Італії, і таке чудо в неї сталося.
Стефанія Лесик працювала в сільській лабораторії племінної станції. Живе із сім"єю свого 46-річного сина Віктора, доглядає онуків Володимира, Михайла і Марту. Молодший син Андрій, 44 роки, із родиною мешкає в Тернополі.
— Потьоки рідини на глечику врівні з водою виступають, — говорить отець Михайло Левкович, 53 роки, декан Чортківський. — На стіл десь 50 грам отої "крові" натекло — і не висихає. Попробував на язик — солодке. Отже, то не кров, а єлей чи миро. А помазав ранку на нозі — наступного дня струпом вкрилася. Мабуть, що то є "вдовині сльози". Жінка, яка рано овдовіла й оминула всі спокуси, ніби обручилася з Христом. І ті гіркі щирі сльози, які вона за 30 років удівства пролила, тепер повернулися до неї таким чудом. Зі свяченою водою не може бути зла і ворожби. То є Божа сила, Його велика ласка. Це не перше чудо в районі. 2004-го в Чорткові над джерелом біля церкви Святої Покрови об"явилася Богородиця.
5 
1
Коментарі
1