— Києву слід очікувати короткочасних потужних опадів на невеликій території. Може, наприклад, затопити центр міста, а на Дарниці не впаде жодної краплини. Сильні дощі, снігопади, вихори і шквальні вітри чергуватимуться з довгими бездощовими періодами. Причина — глобальні зміни клімату, підвищення температури повітря на планеті, — каже Віра Балабух, 53 роки, завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту.

У серпні в Києві пройшли дві сильні зливи. Затопили центр міста, підземні переходи, торговельні центри "Метроград" і "Гулівер". Потоки води вимивали бруківку з вулиць. Потужні дощі випадатимуть у столиці часто, говорить фахівець.

— Облаштування зливових каналізацій не врятує ситуацію. Бо коли на квадратний метр обрушується 200 літрів води, жодна система не впорається. Місто заасфальтоване. Воді нікуди діватися. Після злив її потоки стрімко набирають швидкість через схили до Дніпра. Зноситимуть усе на шляху. Потрібно збільшувати зелені зони. Вони поглинатимуть вологу. Подивіться на фотографії Києва 30-річної давнини. Тоді вода йшла в землю. Зараз же є величезні площі без насаджень. Це катастрофа.

Варто формувати зелені дахи. Наприклад, на торговельно-розважальних центрах. Облаштовувати зверху сади й використовувати для поливу дощову воду.

Можна спрогнозувати, коли очікувати наступну аномальну зливу?

— Насправді серпневі опади не були аномальними. Просто пройшов сильний дощ на певній території. Випало до 50 міліметрів води. Наприклад, у цей час у Запорізькій чи Чернівецькій області впало до 260 міліметрів. Оце була аномалія.

В Україні знищена система дослідження погодних умов, яка діяла в Радянському Союзі. Катастрофічно бракує інформації про рух атмосферних мас. Метеорадар є в Борисполі, але він дає дані тільки на 100 кілометрів. Столична система метеоспостерження має дані лише по Вишгороду, Жулянах, проспекту Науки. Загалом по Києву не можемо спрогнозувати, де очікувати потужних опадів.

Чим майбутні стихії небезпечні для Києва?

— Руйнуватиметься інфраструктура, вода розмиватиме будинки, нищитиме транспорт. Будуть жертви. Може паралізувати управління державою, якщо, наприклад, затопить урядовий квартал. Таке точно буде. І до цього потрібно готуватися.

Що зробити?

— Треба прораховувати всі можливі ризики від стихії. Погода дає нам шанс підготуватися до кліматичних змін. Однак держава нічого не робить.

Наприклад, у Берліні наслідки зміни клімату відчули ще кілька років тому. Там зрозуміли, що каналізація не впорається з кількістю опадів. Зробили ставку на створення додаткових зелених зон. Наша влада має вимагати від забудовників, аби насаджували дерева.

Що зроблено у цій сфері?

— Були розмови про розробку кліматичної політики в країні. І все. Столичні чиновники теж не розуміють масштабів проблеми.

Зливові каналізації почистили від сміття

Після серпневих злив київські комунальники почистили зливові системи міста від сміття. Однак столиця не захищена від потопу ­після потужних дощів у майбутньому, говорить радник мера Києва Дмитро Білоцерковець, 32 роки:

— Від таких погодних аномалій ніхто не застрахований. Архітектура Києва не розрахована на подібні кліматичні умови. Чистку каналізацій провели. Там де їх мало, будуватимемо нові. Людей, які тримали зливову систему в неналежному стані, покарали.

Анастасія КАЛАТУР

×