Зо півсотні киян зібралися святкувати свято Хелловін у Руському клубі "Культ РА" 31 жовтня. Його організували письменники та видавці брати Віталій і Дмитро Капранови, 45 років.
У залі напівтемрява. У центрі стоїть акваріум, Віталій опускає до нього дві ляльки Барбі. Одна тоне, друга спливає.
— Проводимо традиційне потоплення відьом, як робили наші предки, — каже. — Та, що не потонула, — відьма. Чесні жінки не плавають. Але вбивати, палити ми її не будемо. Українці вірили: якщо Бог створив відьму, то вона йому нащось треба. Били, щоб не шкодила, і відпускали. Потім у відьми народжувалася донька. Через 20-25 років ритуал повторювався. Українські відьми багато поколінь "виводилися", тому ми — єдина культура, де "відьма" є не лайкою, а навіть компліментом для жінки. Є кілька способів розпізнати чаклунку. Найпростіший — скрутити дулю й заховати в кишеню. Відьма одразу її помітить та почне лаятися. Часнику не люблять вони також. Якщо хочете перевірити, відьма ваша дівчина чи ні, — наїжтеся часнику перед побаченням і спостерігайте за реакцією. Звичайно, відьму елементарно впізнати за поглядом. Ні з чим не сплутаєш. Якщо тонеш у її очах — усе, вона. Також їх відрізняє велика родимка на носі.
— А зараз будемо розпізнавати відьом серед вас, — додає Дмитро. Присутні жінки переглядаються, ніяково сміються. — Вони бувають двох видів: родимі та навчені. Родиму відрізнити дуже просто — у неї є хвостик. А перевіряти будемо старим козацьким способом — мацати. Хлопець із дівчиною коли знайомиться, завжди мусить пересвідчитися, є в неї хвостик чи ні. Серед українських письменниць немає з хвостиками, перевіряли. Хоча Оксана Забужко зізнавалася, що не без того, є у неї в крові. Подивимося, чи є у вас. Не соромтеся, справжнім відьмам подаруємо нашу книжку "Приворотне зілля".
— Можна я! Перевірте мене, — вибігає офіціантка у костюмі мавки з вінком на голові. Крутиться перед письменниками. До сукні причепила маленький хвіст.
— Ох, яка відьмочка, — сміються брати і дарують їй книжку. Решта присутніх перевіритися не захотіли.
Коментарі
1