11 червня у київському театрі ім. Івана Франка показали оперу "Газ" американської режисерки 66-річної Вірляни Ткач за творами німецького письменника Ґеорга Крайзера. Уперше виставу поставив Лесь Курбас 1923 року.
— Мене надихнула його робота, — розповідає Вірляна Ткач. — Курбас їздив з постановками по селах. Бачив, що селяни краще реагують на ті сцени, де багато дій, ніж на ті, де актори сидять і говорять.
Сталінський режим звинуватив Курбаса в українському націоналізмі. Режисера зі світовим ім'ям розстріляли 1937-го.
Події спектаклю "Газ" відбуваються 2119 року. Три чоловіки й три жінки працюють на газовому заводі. У майбутньому газ — єдине джерело енергії. Своїми рухами працівники схожі на роботів. Музика в опері нагадує індустріальні гули, гучну какофонію заводу. На цьому тлі розгортається історія кохання. Чоловік і жінка так захопилися почуттями, що забули про роботу. На заводі відбувається вибух, усі гинуть.
— Курбас може стати натхненням для багатьох сучасних режисерів, — каже театрознавець Ганна Веселовська, 57 років. — Його стиль полягав у вмінні надавати творчу оцінку буденним речам. Постановка "Газ" 1923‑го розповідала про початок ХХ ст. Тоді був страх перед індустріалізацією, машинами, заводами. Сучасна людина теж залежна від технологій, але інших — інтернету, телебачення, інформації.
Оперу "Газ" покажуть в австрійському Відні й американському Нью-Йорку.
1 
1
Коментарі