У селі Сопошин Жовківського району Львівщини зник пам'ятник Тарасові Шевченку. Селяни випадково дізналися, що монумент офіційно встановили за 400 км звідти — на центральній площі міста Новодністровськ Чернівецької області.
— Монумент простояв у нашому селі понад 40 років. Вистояв радянську владу, горбачовську перебудову, був свідком незалежності, — каже 68-річна Людмила Островська із Сопошина.
Пам'ятник 1971-го виготовив скульптор Володимир Одрехівський. Монумент стояв на околиці села, на території колгоспу ім. Шевченка. 2004 року його майно, зокрема монумент, купив директор агрофірми "Клен" Ігор Білан. Скульптура обійшлася у 300 грн.
— Білан, коли майно колгоспу викупляв, запудрив нам мозги, — продовжує Островська. — Пообіцяв, що в нас будуть макаронний і ковбасний цехи, пекарня. Ми віддавали йому паї, надіялися, що матимемо робочі місця. А за пару років він то всьо занедбав.
Уночі 23 липня 2011-го пам'ятник Шевченку зник.
— Білан казав, що відправив на реставрацію і за тиждень верне. Пройшло дві неділі — немає. Ми до Білана, а він: "Монумент розсипався. Поставлю новий". І ні слуху ні духу. Ми і дорогу на Раву-Руську перекривали, і в міліцію зверталися, щоб нам вернули пам'ятник. То ж не просто кусок каменюки.
Нещодавно люди дізналися, що монумент стоїть на центральній площі у Новодністровську.
— Мій внук знайшов в інтернеті фотографію зі святкування там Дня незалежності. Стоїть наш пам'ятник, тільки пофарбований. Я подзвонила до заступника голови Жовківської райради Богдана Юрдиги, і ми з ним та з депутатом обласної ради Володимиром Тістиком поїхали туди. Тоді мером Новодністровська був Руслан Панчишин, зять нашого Білана. Він запевняв, що за власні гроші купив його у львівських скульпторів.
52-річний Ігор Білан пояснює:
— Нічого я не крав. Мене перевіряли правоохоронні органи, злочину не виявили. Маю всі документи, які підтверджують, що пам'ятник — мій. І я що хочу, то й можу з ним робити. Пам'ятник стояв на відшибі. За ним ніхто не доглядав. Я забрав його на реставрацію, але він пошкодився, коли кран з постаменту підіймав. Реставрація мені дорого коштувала б. Тому я вирішив найняти скульпторів і зробити новий. Він стоятиме у Сопошині у березні. А старого зять попросив віддати йому. За свої гроші він відреставрував його і подарував громаді міста. Нічого в тому поганого не бачу.
— Цей Шевченко є пам'яткою монументального мистецтва, і ніхто не мав права його перевозити в інше місце, — заперечує 53-річний Василь Івановський, начальник Львівського обласного управління охорони культурної спадщини. — Порушник понесе адміністративне покарання і змушений буде повернути монумент на місце. Інакше може отримати до восьми років в'язниці.
3 
1
Коментарі