— В прошлом месяце написала заявление на увольнение. Главрач не хотел отпускать. До последнего тянул, просил остаться — и так некому работать, — каже 49-річна Ольга Милінчук із Керчі.
Працювала терапевтом у міській лікарні.
— У медицині зараз найбільше навантаження. Зарплати малі, а роботи валом. Торік працювала на повну. Аби прийняти клієнтів, які записалися і дуже просилися, приходила на шосту ранку. До 13:00 з ніг падала. Потім — обхід пацієнтів. Робочий день закінчувався о сьомій-восьмій вечора. Нам збільшили норми. На лікаря припадало тисячу пацієнтів. Аби всіх обійти і познайомитися, потрібно півроку.
У середині травня Ольга переїхала на роботу в Росію. Збирає меблі на приватній фабриці. Отримує 50 тис. руб. — 12,5 тис. грн. Говоримо скайпом пізно ввечері.
— Лікарні перетворилися на гадюшники. Кожен за себе. Хабарів брати не можна, але ми влаштовували платні прийоми за тисячу рублів. Хто бачив — закладав колег. Потім вираховували штрафи з зарплатні. Всі одне одного боялися. До мене прийшла жінка. Сама діагноз поставити не могла, проконсультувалася зі старшим колегою. А той виставив суму, — згадує. — Заплатила 5 тисяч за уточнення діагнозу.
Із січня цьогоріч у лікарнях змінили систему виплати зарплати.
— Лікарі отримують у середньому 6 тисяч гривень — ставку й заохочувальні. Розмір залежить від головного лікаря, скарг на заклад у міністерство, перевірок. Ми їх не отримували. Лише голу ставку — близько 2850 гривень. Медики почали тікати. Ще отримуємо гроші за виклики до людей, які мають медичний поліс. Зараз більше ходимо до біженців, бомжів, людей без громадянства. За це не доплачують.
Наприкінці 2015-го дефіцит медиків у Криму становив близько 30%. Бракує терапевтів, педіатрів, дільничних, працівників "швидкої" та лаборантів.
— Про безкоштовну медицину втомилися говорити. Вже й пацієнти кажуть: "Краще б була платна". Прийшов хворий на грип. Призначила ліки, поклала у стаціонар. За полісом виділяють аспірин, синьку для полоскання горла й бинти. Й усе, — каже. — Інші медикаменти призначити не маю права, бо в нас — безкоштовна медицина і їх нема. Тихо порадила виписатися і дістати ліки. Таке часто буває. На планову операцію записують лише день на місяць. Сестра мала видаляти грижу. Кілька разів пропустила призначену дату. За півроку таки записалася, а лікар захворів. Чекає нового дня запису. Грижа виросла, заважає ходити.
Криза — і в системі "швидких", і в контролі страхового центру за пацієнтами. Два тижні тому в Севастополі осиротіла 16-річна дівчина. "Швидка" чотири години їхала до її матері. Про це говорили всі в місті. Я знаю тих людей. За кілька днів на їхній вулиці поліція доводила, що такого не було. Дівчинка — в інтернаті. Дзвонимо в центр страхування, а там розводять руками. Мовляв, усе було за протоколом.
Від березня 2014-го у Криму запровадили російську медичну систему обов'язкового страхування. За поліс громадянина РФ сплачують бюджетні кошти.
— Спочатку здалося, що система стала краща. У перші місяці витратили багато на ліки, протезування, профілактику й оздоровлення. Лікарі вже не вимагали "благодійних внесків", отримали більші зарплати. Але згодом ціни зросли. А фінансування медицини чи то зменшили, чи гроші осідають у кишенях чиновників, — розповідає Ольга Милінчук. — Страховка покриває не всі витрати. Лише ліки, що передбачені наказами Мінздоров'я. І в певний термін. Далі оплачуєте рецепти самотужки. Полікувати вірус в середньому коштує тисячу рублів — майже 400 гривень. З антибіотиками — в рази дорожче. Доходить до маразму. За наказом Мінздоров'я, виписуємо рецепти на придбання безкоштовних ліків у певній аптеці. Пацієнт хоче купити, а їх нема. Просять прийти за два тижні. Але ж треба зараз. Тоді беруть за власні кошти.
Медичних карток не даємо. Історії хвороб не відкриваємо, аби не консультувалися з іншими спеціалістами. Періодично пишемо листи Путіну. Жодної відповіді не отримали. У всіх — стоси паперів. На людину маю заповнити карточку, три заявки й талончики в позаробочий час. Ширяться чутки, що українських спеціалістів так витісняють із роботи, аби замінити російськими.
КОРОТКО
На анексованому півострові обшукують житло кримських татар. Зокрема, в селі Кам'янка Первомайського району, в сімферопольському кварталі Хошкельди та місті Алупка.
— Обшуки в Кам'янці тривали під приводом боротьби з нелегальними мігрантами, — каже перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. — Мовляв, у Тимура Османова, Хайсера Халілова та Артура Халтаєва могли працювати нелегальні мігранти. Ця справа — адміністративна. Найбільше покарання — у вигляді серйозних штрафів. До подібних обшуків можуть вдатися в закладах харчування і готелях. Османова відвели в центр "Е" на вулиці Декабристів. В українському МЗС укотре вимагають припинити переслідування кримських татар.
Мешканців будинків санітарно-захисної зони мосту через Керченську протоку переселять. Про це повідомив "віце-прем'єр" окупаційного уряду Криму Олег Казурін. 26 травня зустрівся з городянами. До кінця 2016-го 80 сімей із восьми будинків отримають житло в мікрорайоні Нижній Сонячний, за його словами.
4233 гривні коштуватиме 2-тижнева путівка до найдешевшого дитячого табору Криму. Порівняно з 2015-м ціни зросли вчетверо. За відпочинок у наметах окупанти братимуть 30 грн за добу.
3 
1
Коментарі