Письменниця Люко Дашвар, 57 років, написала нову книжку. Про це розповіла в ексклюзивному інтерв'ю "ГПУ". П'ятий роман авторки "Макар" стане першим у трилогії "Биті є". Її присвятить уже знаним персонажам твору "Райцентр"(2009) — Макару, Максу і Гоцику. Над "Макаром" працювала місяць і закінчила на початку травня. Презентувати планує під час ХVII Форуму видавців у Львові 13–19 вересня.
Чому ви вирішили продовжити "Райцентр"?
— Мені ця книжка найважливіша, хоч у неї найменший успіх. Але я це розумію. Це був роман-очікування після двох перших, які я писала про село. Для мене всі мої романи — цікаві історії. А от "Райцентр" — зріз нинішнього молодіжного суспільства. Тому я вирішила його нахабно продовжити. "Биті є" — це будуть три незалежні книжки. Але пов'язані сюжетно, бо це романи про долі трьох хлопців із "Райцентру" після того, як загинула головна героїня Люба. Перша вже написана. Друга буде "Макс" і третя — "Гоцик". Тепер у мене головними героями стануть чоловіки.
Назва трилогії "Биті є" — традиційно двозначна?
— Так, вона означає буття і людей, яких побили. Побило життя. Кожного по-своєму. Мені ці типажі цікаві, тому що бачу таку молодь щодня. Зустрічаю обов'язково два: один компромісний, прототип Макара, а другий — вільний до втрати пульсу. Йому по барабану будь-які обмеження. Він, може, і розмінюється на дрібниці, але, по великому рахунку, ніколи не розміняється. Такий у мене Гоцик. Макс-метросексуал — це моє внутрішнє сприйняття сьогоднішньої "золотої" молоді. Він ілюстрація до знецінення поняття "праця".
Власні діти ніколи не ставали прототипами ваших літературних героїв?
— Синові 28, він займається сценаристикою, а дочці 30, працює соціологом. Із них типажів принципово не пишу. Їх у моїх книжках немає. Я забобонна.
Коментарі