Ініціативи МОЗ містять дуже багато прогалин

 

Ініціативу Міністерства охорони здоров'я аналізує Ольга Спектор, директор юридичної контори "Спектор".

Як виглядатиме процедура згоди? Кому її писати? Чи носити в кишені?

— Згоди — не вимагатимуть. А незгодні на вилучення органів після їхньої смерті мають письмово оформити документ. Планується створити Єдину державну інформаційну систему трансплантації. Проте не зрозуміло, чи будуть у ній дані тільки про осіб, які потребують пересадки, чи і про тих, хто написав відмову.

Згода яких родичів потрібна зараз?

— Пріоритет мають чоловік або дружина покійного. Якщо їх немає, заборонити вилучення органів можуть батьки, діти. Родичі кажуть не про свою незгоду, а про незгоду покійного.

Як ця процедура відбувається на заході?

— Іспанія посідає перше місце у світі за кількістю пересадок органів на душу населення. Її модель "презумпції згоди" передбачає обов'язкову консультацію з родичами покійного, їхню письмову згоду на вилучення органів. Людина, згодна стати донором після смерті, може замовити "картку донора", носити її при собі. Однак навіть тоді розмова з родичами обов'язкова. У Франції теж опитують рідних. У більш як 30 відсотках випадків вони відмовляють. Там існує електронний реєстр відмов. У США згоду на донорство ставлять у водійських правах — позначка у вигляді червоного серця. Система документів, що підтверджують готовність стати донором, значно спрощує процедуру вилучення органів і для медиків, і для родичів.

Як працює схема в Росії?

— На законодавчому рівні закріплена "презумпція згоди". Але в них немає єдиної бази даних людей, що відмовилися. Та й форма відмови чітко не встановлена. Може бути й усна в присутності свідків, і письмова.

Нововведення може стати причиною зловживань?

— Пацієнтів, які потребують пересадки, дуже багато. Дехто готовий платити будь-які гроші. Тому треба створити єдину і прозору систему контролю над посмертною трансплантацією. Зараз ініціативи МОЗ недопрацьовані. Вони містять дуже багато прогалин.

×