Україна закрила державний кордон 28 березня через поширення коронавірусу. Зупинили пасажирські перевезення, не пускають вантажний транспорт. Виїзд заборонений. Іноземці можуть повернутися додому тільки з дозволу Міністерства закордонних справ.
Українці в'їжджають власними автомобілями або пішки. Список діючих контрольно-пропускних пунктів є на сайті прикордонної служби. В екстрених випадках по громадян відправлятимуть спеціальні потяги або літаки.
У Сумах і Тернополі заборонили без потреби виходити на вулицю, збиратися групами більше двох людей, їсти й пити у парках. Не мають права бути надворі без дорослих діти до 14 років. Старшим підліткам не дозволено виходити після 20:00. В Івано-Франківську та Києві не можна відвідувати парки та влаштовувати пікніки. На в'їздах до більшості обласних центрів стоять блокпости. Там вимірюють температуру.
Кабінет міністрів дозволив роботу продуктових ринків. Торгові точки мають бути на відстані 3 м одна від одної, усі покупці та продавці — ходити в масках. Забороняється пускати більше як одну людину на 20 кв. м.
Хворі на коронавірус можуть відвідувати магазини й аптеки в невідкладних випадках. Мають бути в масках і рукавицях, не підходити до людей ближче ніж на 1,5 м, кажуть у Кабміні.
На 1 квітня в Україні коронавірус підтвердили у 669 людей. Вилікувалися 10 осіб, померли — 17. Найбільше хворих у Києві — 134. Миколаївська область — єдина, де не зафіксовано інфікування.
Карантин триватиме до 24 квітня. Можуть продовжити до середини травня, каже міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
— Мав три отравлєнія від антибіотиків. Останнє ледве пережив. То що мені ваш коронавірус? — каже безхатько 66-річний Василь Іванов із Полтави. Живе в підвалі багатоповерхівки. Перебирає 28 березня вміст сміттєвих баків на вул. Грабчака.
Василь Васильович у легкій куртці й джинсах. Виглядає акуратно.
— Маску носив би. Бо люди стороною обходять, — зітхає. — Додому жінка не пускає вже кілька років. Сам винуватий. Пив і бив. Тепер по мусорниках ходжу. Люди стали звідусіль ганяти. Як бачать, поліцією грозяться.
За кількасот метрів — православний Свято-Макаріївський кафедральний собор. Біля нього віряни кладуть їжу й одяг для безхатьків. На лаві сидить 72-річна Валентина.
— Боюся вірусу, бо лічитися немає за що, — зіщулюється. — Молюся й вірю, що Бог захистить. Іди, дитино, — відмахується і хреститься.
У центрі 30 березня жебракує 36-річний чоловік. Спирається на ціпок.
— Іосіф я, — каже. — Маю ДЦП з дитинства. В Полтаві знімаю койку за 25 гривень на добу. Люди купляють їсти. Бо зараз усе закрите. Поки держуся.
— Раніше бездомним виносили їжу з церкви. Як почався піст, стали менше давати. Ото хіба чаю наллють. То вони і перестали ходити, — говорить 72-річна Олена Василівна на Соборній площі.
У Полтаві безхатькам радять звертатися у Центр реабілітації безпритульних, що на вул. Шевченка, 5а. Там можуть надати житло й нагодувати.
— Переживаємо, що карантин збільшить кількість безпритульних тварин. Бо пройшла інформація, що вони переносять вірус. Це неправда, — каже волонтерка міської організації "Барбоскіни" Марія Паршин, 29 років.
На столичному ринку Полісся, в Оболонському районі, 31 березня зачинені більшість магазинів. По території бігає великий чорно-білий собака.
— У нас більше котів бездомних водиться. У підвалах живуть. У біді не кидаємо, годуємо, — виходить із під'їзду багатоповерхівки поряд із базаром 66-річна Марія Володимирівна. Поправляє тонку квітчасту хустку. — Бомжі теж є. Але не наглі. Ранками риються в баках.
За ринком починається Пуща-Водицьке лісництво. Компанії смажать шашлики, п'ють горілку.
— Вірю, що спирт помагає від усіх цих коронавірусів, — закурює цигарку без фільтра 49-річний Віктор. Брудними пальцями береться за підборіддя. — Маю батьківський дім у Васильківському районі. Там сестра із сім'єю поселилася. Не став мішати. Поїхав на будову у столицю. Але на гроші кинули. Додому стидно вертатися. Добре, що коронавірус весною прийшов. Ночувати можна і на вулиці або в переходах. А поїсти можна випросити у церквах.
— Пляшки — можливість заробити на хліб. Ще папір здаю, — біля огороджених сміттєвих баків у Черкасах Галина зливає рідину зі скляних пляшок. Складає у сумки.
— У людей гроші не прошу, — каже. — Зимою біля наливайки прибирала пляшки й недопалки. Мала по 50 гривень на день. А як почався карантин, то все закрили. Оце єдиний мінус вірусу. Заразитися не страшно. Сплю в недобудові.
На вході до супермаркету "Делікат" жебракує 61-річний Олександр. Біля нього пакет і ціпок. На ногах немає пальців, каже.
— 20 років тому працював у Москві й почалися проблеми з ногами, — говорить. — Вигнали, зарплату не вернули.
За день кидають від 50 до 200 гривень. Віддаю все жінці, яка приютила у себе. Буває, на вокзалі сплю. Але через коронавірус звідти стали ганяти.
На час карантину зоозахисники Черкас шукають кошти на утримання безпритульних тварин.
— Немає транспорту і не можна відвезти господарю в інше місто, або об'їхати клініки і доставити корми, — каже волонтерка Оксана Савіцька. — Люди стали менше давати грошей на їжу і ліки для котів і собак. Дбають більше про себе.
2 
35413
Коментарі