— Якби не "зелений коридор" і розстріл в один день російськими військами, то нічого екстраординарного не було б, — каже 54-річний Тарас Костанчук, голова Об'єднання учасників АТО. — Ми в Іловайську діяли за таким наказом: "Ви там ідіть і звільняйте".
У серпні 2014-го Костанчук був командиром штурмової групи батальйону "Донбас". Під його командуванням звільнили більшу частину міста.
— От вихід з Іловайська викрив недієздатність генералів із вищого командування. Їхнє невміння прийняти правильне рішення та небажання взяти на себе відповідальність.
Чому ця справа досі не передана в суд, хоча розслідування закінчилося торік?
— Є один формальний привід для цього — те, що слідчі не були на місці подій. Процесуально вони не завершили справу, поки не побували і не провели слідчі дії на місці. Нібито суд справу може не прийняти.
Однак потрібно було її просто розділити на кілька справ — на вбивство великої групи людей одночасно, в одному місці. Друге — розгляд відповідальності командування, що призвело до тяжкого злочину. І це можна було б окремо розслідувати і передати в суд без виїзду на місце.
Люди загинули, коли діяли за наказом. І відомо, хто віддав наказ, для цього не потрібен слідчий експеримент. Треба дослідити, чому і ким був відданий наказ на вихід з міста, чому дзвонили росіянам, про що з ними говорили. Однак цього не роблять, тому що немає політичної волі. Чіпляються один за одного, бо розуміють, що вони всі — фактично злочинці.
Як Іловайська трагедія вплинула на добровольчий рух?
— Рух нікуди не подінеться, от ставлення до добровольчих батальйонів — ганебна сторінка в історії сучасної України. У всьому світі це — герої назавжди, ними пишаються, про них розповідають. У нас чомусь держава протягом чотирьох років війни пробувала знівелювати їхню роль.
Чому у влади таке ставлення?
— Добровольці можуть впливати на систему влади в країні. Тому їх дуже бояться. А впливатимуть вони так, як треба українцям, а не можновладцям. Всі розуміють, що добровольці — це найкращі люди нації, які готові в будь-який момент захищати країну.
Коментарі