Виселити росіян на острови у Північному Льодовитому океані — ще донедавна закликав на форумі українського сайту "proUA" один із його користувачів. "Роки ленінської селекції, — писав він, — десятиліття непробудного пияцтва і звиродніння сіл, демографічна ситуація, що постійно погіршується, завдали російському генофонду непоправних втрат". "Москалі", "кацапи", "виродки", "дебіли", "вбивці" — ось неповний перелік слів, якими він характеризував росіян у своїх коментарях з початку 2005 року, підписуючись "Новосибірськ-2".
Федеральна служба безпеки Росії помітила, що коментарі пишуться з одного і того ж комп"ютера. Дуже швидко вийшли й на його власника. Ним виявився 36-річний житель Новосибірська Тарас Зеленяк.
— Зеленяк підпадає під 282 статтю кримінального кодексу Росії, — каже "ГПУ" 33-річний прокурор Сергій Самулін. — "Підбурення національної, расової і релігійної ворожнечі". Максимум, що йому загрожує — два роки ув"язнення.
Зеленяк став першим, кого в Росії притягли до кримінальної відповідальності за висловлювання на інтернет-форумі. ФСБ Російської Федерації вбачила в його коментарях ознаки розпалювання міжнаціональної ворожнечі між українцями і росіянами. Як стверджують представники прокуратури, у словах Зеленяка чітко простежується думка про "перевагу українського народу над російським".
Простежується думка про "перевагу українського народу над російським"
— Тарас не знав, що за ним слідкує ФСБ. Його ніхто не попередив, що заборонено називати росіян "москалями", — розповідає "ГПУ" адвокат Зеленяка, 66-річний Володимир Мельников. — Він обговорював громадсько-політичні події в Україні і Росії, як це роблять тисячі людей.
— Ще ніхто не довів, що ці тексти писав саме Зеленяк. Їх знайшли у комп"ютері, але автора остаточно встановити неможливо, поки сам не зізнається. Кримінальну справу притягли за вуха, — запевняє 53-річний Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи.
Тарас Зеленяк народився і виріс у Новосибірську. В Україні ніколи не бував. Його батько, Тадей Іванович, народився в 1935 році у Львові. Він був блискучим фахівцем у галузі диференціальних рівнянь. Створив у Новосибірському університеті потужну математичну школу. В останні роки життя написав серію підручників з математики для середніх шкіл.
— Я особисто знав Тадея Івановича. Видатний був учений, — згадує Микола Іванчов, 63 роки, завідувач кафедри Львівського державного університету імені Івана Франка. — Востаннє ми бачилися у Києві 2001-го. Тоді він допоміг мені надрукувати наукову статтю у пристойному виданні. Дуже цікавився справами в Україні, любив посидіти в товаристві земляків.
2003 року 67-річний Тадей Зеленяк помер. Його дружині Любові Семенівні і синові залишилася невеличка квартира. Тарас неодружений. Із матір"ю організували невеликий бізнес — продають продукти. Людмила Семенівна керує процесом, а Тарас розвозить товари по кіосках. Живуть небагато.
Для України ця історія видається дивною, оскільки жодна з державних служб не відслідковує висловлювань інтернет-користувачів. Принаймні так "ГПУ" сказали у прес-службі СБУ.
2 
1
Коментарі
5