— У роки Голодомору ми з братом вижили завдяки лісовому меду, — згадує Анатолій Сокирський, 85 років, із міста Біла Церква на Київщині. — Тато в лісі збирав воронячі яйця, потім знайшов гніздо диких бджіл. Мати нам мішала з водою. З того й вижили.
— Бджолині гнізда і зараз є в лісі, — пояснює 52-річний Василь Плахотник, начальник Синицького лісорозсаднику Уманського держлісгоспу. — Мед ніхто не збирає. Бо дикі бджоли можуть пожалити. Та й з дерева діставати незручно.
Лісовий мед фахівці вважають найкращим.
— Його бджоли виробляють із нектару лісових дерев, чагарників, диких квітів, — говорить Плахотник — Є мед монофльорний — зібраний з однієї рослини. А лісовий завжди поліфльорний, із безлічі квіток. Тим він і цінний.
Коментарі