"Через комендантську годину вечірні спектаклі показують удень"

 

— До войны у нас каждый месяц была премьера, зри­тели не успевали все посмотреть. Зато теперь есть возможность, потому что ничего нового не ставим. Делали только премьерную новогоднюю сказку, — розповідає телефоном працівниця Донецького музично-драматичного театру. Представляється Іриною. Прізвища називати не хоче. Боїться втратити роботу.

— Раніше багато гастролювали країною, бували на фестивалях. Тепер максимум — їздимо по області. Туди, де не стріляють. Минулого тижня возили кілька вистав до неокупованих міст. Актори кажуть, усе нормально пройшло. Тільки на блокпостах перевіряли реквізит. Щоб не втратити глядача, ціну на квитки знизили вдвічі. Коштують тепер 70 гривень. Працює театр у вихідні. Через комендантську годину вечірні спектаклі показують удень. В суботу й неділю даємо по три спектаклі — на малій та великій сценах. У фойє — музично-постановочні розваги. Люди втомилися від війни, хочуть свята. 11 жовтня торік відкривали новий сезон. Глядачі йшли з радістю, попри те, що все гриміло. Страшно, що звикли вже до вибухів. Недавно під час вистави почався обстріл, але актори продовжували грати. Глядачі спочатку зайорзали в кріслах, оглядалися. Одна пенсіонерка встала і крикнула: "Помирать — так с музыкой". Зал її підтримав сміхом, оплесками. Люди додивилися спек­такль. Ніхто не тікав і не ховався.

Театр продовжує давати спектаклі українською.

— Ми нічого не міняли. Тільки класику даємо російською. Багато вистав-старожилів зняли через смерть акторів, — Ірина замовкає. Тоді додає. — Їх не вбили, просто старенькі були. Як буде завтра, ми не знаємо. Поки що тримаємося, на роботі стараємося не обговорювати політику й війну. Люди живуть у страху. Актори не розбігаються, хоча трохи виїхали, як у місті почалися воєнні дії.

У Донецькому театрі ляльок другий тиждень немає вистав. Їх скасували через часті обстріли.

— 28 вересня відкрили театральний сезон виставою "Кіт у чоботях". Пам'ятаю, сонячний день, чути вибухи. А діти з мамами, бабушками йдуть у театр. Несуть квіти, — говорить телефоном директор театру 69-річний Віктор Старіков. — Рекламував виставу в газеті, на телебаченні. Зала на 356 місць була переповнена. Стільці доставляли.

Узимку глядачів поменшало.

— В останні рази приходило по 40–50 глядачів. Вартість квитків ми не міняли. Вони по 15 гривень. Що частіше бахкає, то більше батьки бояться вести дітей. Раніше по школах та дитсадках їздили, тепер вони закриті через обстріли.

У репертуарі понад 30 вистав українською та російською мовами. Актори щодня репетирують. Готують дві прем'єри на весну — "Пригоди Гіпопотама" й "Гусеня".

— Влітку дзвонив у Міністерство культури до Києва. Говорили про переїзд в інший регіон. Радили нашому театру їхати в Західну Україну. Але конкретної розмови не було. Нам треба були кімнати в гуртожитку, цеха для майстерні, костюмерної, декорацій, транспорт, — додає Старіков. — Міністерство культури не готове до переїзду культурних закладів Донбасу в інші регіони. В кожному обласному центрі є свій театр ляльок, а значить, буде конкуренція. Не збираємося бути на побігушках, щоб на нас дивилися, як на сепаратистів-терористів.

Актори востаннє отримували зарплату від самопроголошеної ДНР.

— Київ не дає грошей з липня. Отримували раніше по 5–6 тисяч, як академічний театр. За вересень та жовтень нам заплатили по 2 тисячі, — каже Віктор Михайлович. — Колектив зменшився. Зі 100 лишилося 70. У кого розбиті хати, виїхали до Росії, в Крим. В Україну переїхав один режисер.

У Макіївці продовжує працювати Театр юного глядача. Вистави минулих сезонів показують раз-двічі на тиждень.

Показують старі вистави

— В связи с войной репертуар в театрах очень ограничен. Просмотрела афиши на февраль — все видела еще в мирные времена, — каже луганчанка Ірина Кірпічнікова, 58 років. До війни разом із чоловіком щотижня ходили в театри. Тепер бувають раз на два місяці.

— Хочеться кудись вийти, розвіятися. Одягнути нарядну сукню, бо ця бойова готовність — штани, куртка, шапка — вже набридла. Хоча тепер у місті спокійніше. По області більше стріляють. Із Щастя деколи снаряди долітають, — розповідає Ірина Леонідівна.

— Грошей немає. Пенсію переоформили в Україні. Але кілька місяців не отримували, бо запечатані тут, як у коробці. А щоб гроші отримати, треба їхати в Лисичанськ чи Сіверськодонецьк. Живемо на заощадження, що тримали на чорний день. Тепер він настав. Тратимо гроші на продукти й комунальні, — додає її чоловік Валерій, 60 років.

26 жовтня Луганський російський драматичний театр відкрив 76-й театральний сезон виставою "Листая старые афиши". Глядачам показали уривки кращих спектаклів за останні 10 років. В афіші на лютий — вісім спектаклів, що грали з 2009 по 2013-й. Покажуть дитячу казку "Храброе сердце, косые глаза". Для дорослих будуть три комедії.

Зал театру розрахований на 700 місць. До початку АТО розкуповували майже всі квитки. На вечірні сеанси коштували від 50 грн.

— Зараз на дитячі вистави на 11 ранку білети по 5 гривень. Для дорослих, на 14.00 — по 12 гривень. Але людей небагато ходить, — кажуть у касі.

В обласній філармонії дає концерти Муніципальний театр естрадної музики та пісні. Квитки коштують від 15 до 40 грн.

"Представления на русском языке. Он понятнее для детей"

— Новогоднее представление показывали каждый день. Целый месяц были аншлаги. Представление уже начиналось, а люди еще в кассе стояли. Сейчас театр работает только по выходным. Представления на русском языке. Он понятнее для детей, — каже вахтерка Луганського театру ляльок. Представляється Людмилою.

Квитки коштують 5–8 грн. Для дітей до 3 років вхід безкоштовний.

— У Луганську більше нікуди ходити з дітьми, — продовжує. — Цирк дорого, а театр — єдине доступне по ціні місце, де можна відпочити.

Крім Театру ляльок, у Луганську працюють державний цирк, Український музично-драматичний та Російський драматичний театри.

×