— Депозитів зараз не приймаємо. Здійснюємо обмін валют та касові проплати. До нас приходять клієнти, а ми нічого не можемо пояснити, самі не знаємо. Телефони головного офісу мовчать. Сидимо, чекаємо вказівок, — каже завідувач київського відділення №12 банку "Таврика" на вул. Бориспільській, 7. Називатися відмовляється.
Фінустанова обмежила видачу депозитів із 23 листопада. Того дня Національний банк заборонив їй залучати вклади від населення та проводити операції з цінними паперами.
У середу зранку всі телефони головного офісу банку не відповідають. Офіційних коментарів керівництво не дає.
— Основная причина краха банка — это "покращення", — у середу опівдні чоловік у товстих окулярах запихає до шкіряного портфеля теку з паперами й виходить із відділення на вул. Маршала Тимошенка, 13 в Оболонському районі столиці. — Перед тем как класть сюда деньги, читал о банке. Он средний по классификации, но имел благонадежного акционера. Еще он пережил кризис 2008 года, это показывает, что имел силу.
Відділення розташоване у прибудові житлового будинку. Біля входу з ноги на ногу переминаються троє жінок. Прийшли забрати свої вклади.
— Вместе не так страшно. Не зря у меня вчера щитовидка болела. Во вторник проходила здесь и заметила, что вывеска пропала, — каже 57-річна Вікторія. Мне затертий пакет із логотипом супермаркету "Сільпо". Назви установи над входом немає. — Когда зашла, здесь народ уже в очередях стоял за деньгами. У меня депозит небольшой, 5 тысяч. Его на ремонт в ванной хотели потратить, там трубы протекли. А сегодня дают только по 500 гривен. Остальное обещают в январе.
Відділення займає дві кімнати. У черзі стоять зо два десятки людей, переважно пенсіонери. На стійку для записів спирається 75-річна Віталіна Миколаївна. Прийшла зняти 10 тис. грн з депозиту, термін якого спливає у грудні. Поруч стоїть її чоловік із ціпком.
— Мені пенсію зменшили, я тепер не чорнобилька. Внук поженився, хотіли ми з мужем йому подарок зробити — купити дорогий комп'ютер. Учора по телевізору сказали, що гроші не дають пока, але ми все одно прийшли, може, заберем, — Віталіна Миколаївна потирає підборіддя. У неї жовтуваті білки очей. — Я, чесно, боюся. Одні гроші в нас вже забрали й не віддали. Як СССР розвалився, так і пропали 40 тисяч рублів. Тепер так само: довірилися банку, а він тріснув.
За стійкою огрядна касирка пише олівцем у блокноті.
— Принимаем валюту и платежи. Депозиты только по 500 гривен выдаем, такая установка из центрального офиса. Сейчас в банке проверка до 24 декабря, а потом будет видно, — коротко пояснює.
Основною причиною проблем із виплатами "Таврики" є те, що власники фінустанови не змогли вчасно продати нерухомість, у яку вклали гроші, вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру:
— Хоч офіційно вони про це не заявляли, але дуже велика ймовірність, що більшу частину зароблених грошей вклали у будівельний бізнес. Він інколи приносить хороші прибутки, а інколи — хороші збитки.
Криза в країні на становище "Таврики" вплинула лише загалом, на переконання експерта.
— Це не та ситуація, яка була 2008 року, коли один за одним полетіли банки. Існують два шляхи виходу з цього становища: власники заставлять своє майно і отримають рефінансування від Нацбанку. Тоді "Таврика" зможе далі працювати. Якщо цього не зроблять — запровадять тимчасову адміністрацію. Тоді, можливо, банк перепродадуть, але ймовірніше, що він піде на банкрутство.
"Таврика" входить до групи середніх банків, має 40 підрозділів у всіх обласних центрах та активи близько 4,5 млрд грн. Зокрема 2,3 млрд — це гроші фізичних осіб.
Найнадійнішими є міжнародні банки
Банк "Таврика" пропонував депозити під 24% річних. У решті вони здебільшого не перевищували 20%.
— Якщо рік-півроку тому українці несли свої гроші у банки, то зараз рідше. Бояться різкого знецінення гривні. Тоді навіть 24 відсотки річних не покриють збитків. Також через подорожчання за цей рік товарів та послуг українці стали менше брати кредитів, тому фінустанови не заробляють скільки, щоби платити вкладникам високі відсотки, — говорить економічний експерт Олексій Лупоносов, 35 років. — У банки, що обіцяють депозитні відсотки понад 20 процентів, краще коштів не нести. Це перший сигнал — їм бракує капіталу і вони хочуть його швидше залучити. Міжнародні банки надійніші. Вони пропонують ставку 18-20 відсотків річних у гривні. У разі дефолту або знецінення гривні на третину вони не вбережуть гроші від знецінення. Альтернативою банкам є збереження коштів у кошику валют у китайських юанях, російських рублях та японській єні. Економіки цих країн зростають.
3 
1
Коментарі