29 грудня чернігівка 47-річна Вікторія Яцковська з Андрієм Притулою, 25 років, поверталися зі стоматологічної поліклініки. Андрієві вирвали зуба й полікували три. Засніженим тротуаром було йти важко. Вийшли на дорогу. На вул. Комсомольській поблизу банку "Демарк" чоловік наступив на пакет, по якому вже не раз проїхали машини.
— Підняли його, — розповідає Вікторія Юріївна. — Там виявилася крупна сума грошей. Кажу: давай віднесемо в міліцію. Андрій пропонував віддати в церкву. Але я його переконала, що в міліцію чеснєє, бо ці гроші заплакані. Кому б вони не належали — багатому чи бідному, людина страждає. Думки про те, щоб залишити собі, навіть не було. Хоча я хворію і в дочки проблеми зі здоров"ям. Нам гроші потрібні.
Пакет понесли до обласного управління міліції, що неподалік.
— Там гроші перерахували — 3,4 тисячі гривень. На нас дивилися як на ненормальних. Казали: в історії чернігівської міліції такого ще не було, щоб хтось повернув крупну суму грошей і попросив знайти власника.
Сюжет про знахідку Андрія Притули показали по телебаченню. 5 січня чоловіка викликали до міліції.
— Говорили, викликають, щоб розповів подробиці, як знайшов гроші. І забрали. Більше я Андрія не бачила. Часа через три йому дозволили подзвонити. Він сказав, що затримали через крадіжку. Запевняв, що нічого не крав. Розповів, коли жив у монастирі у Волинській області, там справді щось пропало. На нього все звернули, — каже Вікторія Яцковська.
Андрій Притула народився в Бобровиці Чернігівської області. 2,5 року жив у Будинку маляти в Прилуках. Потім — у дитячому будинку, навчався в школі-інтернаті в Конотопському районі на Сумщині. Батьки Андрія померли.
— У випускному класі виявилося, що у хлопця немає свідоцтва про народження, — продовжує Вікторія Юріївна. — Директор інтернату намагався знайти хоч якісь документи, але не вийшло. Андрій не має ні паспорта, ні свідоцтва про народження. Є тільки свідоцтво про закінчення школи-інтернату. Навчався непогано, тільки три "трійки". Після інтернату його нікуди не брали на роботу. Андрій скитався по монастирях. Був правдолюбом, за це його незлюбили монахи. Він відкрито говорив про п"янство, дідівщину, інші пороки. Це дуже не подобалося.
— Я зустріла Андрія позаторік у березні в Рівненській області, — розказує Вікторія Яцковська. — До Липкинського монастиря опреділила сина на послушаніє. Сама їздила оздоровлюватися до святого істочніка. Мій Кирило жив в одній келії з Андрієм. Так і познайомилися. Він розповів, що вже майже 10 років не може зробити документи. Через це не може працювати і вчитися. Навіть звертався на програму "Жди меня". Шукав рідних. Але марно. Після того як Андрій залишив монастир, то оселився в мене.
Після телесюжету про знайдені гроші Андрієві почали надзвонювати на мобільний монахи із Західної України, розповідає Вікторія Яцковська:
— Казали: ти що тепер, герой? А пам"ятаєш, як виніс сор із ізби, прєдал монашество? От тепер і побачимо, що ти за герой!
В історії чернігівської міліції такого ще не було
Дзвонили протягом новорічних свят.
— Я просила: Андрюша, виключи телефон. Вони — люди мстітєльні. Не повірив. А потім його забрала міліція.
Затриманого перевезли до Волинської області. В Чернігівському міськвідділі міліції пояснили, що підозрюють у крадіжці сітки-рабиці з чоловічого монастиря в Іваничівському районі вартістю 900 грн. Сталося це 2008 року.
Андрій Притула допомагав при Успенському храмі в Седневі на Чернігівщині.
— Андрій виконував обов"язки пономаря, — розповідає отець Василь, настоятель храму. — Подавав кадило, запалював свічки. Ні в чому поганому помічений не був. Після служби ми обідали. Маршруткою чи попуткою він повертався до Чернігова. Коли приїздив, то передзвонював. Мовляв, доїхав, усе добре. Андрій хотів вступити до духовної семінарії.
2 
35413
Коментарі
3