На Тернопільщині офіційно зареєстровано 120 підземних печер. Журналісту Gazeta.ua вдалося побувати у трьох з них.
"Кришталева" зберігає молодість
Найбільш розкрученою є печера "Кришталева", що знаходиться біля села Кривче. Вхідний коридор до печери штучно розширений, щоб можна було йти у повний зріст.
Екскурсовод каже, щоб йшли до ялинки 500 м. Йдемо один за одним, здається, що подолали уже кілометр, а ялинки немає. Весь маршрут електрифікований, під ногами - глина. "А я пам'ятаю, як ходила тут із свічками. Так було набагато краще, усе світилося", - згадує жінка з нашої екскурсійної групи.
Ялинка знаходиться у гроті "Казковий" метрів 3 на 4. Її поставили спелеологи 2 роки тому, проте виглядає вона як свіжа. "Це через особливий мікроклімат у печерах. Тут підвищена кількість кисню, іонів. Якщо жити у печері, то можна залишатися молодшим на 10 років порівняно з однолітками", - розповіла екскурсовод. Проте сама жінка постійному перебуванню під землею не рада. "Найбільше людей на вихідних. Буває по 12-13 груп".
По дорозі можна побачити голову носорога, руку господаря печери, печерний барабан, по якому можна похлопати. Це гіпсові моноліти утворені природою, а розшифрувати їх можна на власний смак. Як у більшості туристичних місць тут є камінь бажань, камінь анальгін - до нього прикладають голову, щоб зняти біль.
На екскурсійному маршруту немає жодних сталактитів чи будь-яких печерних утворень. Від світла, постійного руху повітря і тепла, які приносять з собою відвідувачі печер вони руйнуються. "У печері 95-98 % вологості і багато карбонатних з'єднань. Де найбільша конденсація вологи, утворюються друзи-кристали. Температура +11 градусів Цельсія незалежно від пори року. 1 мм кристалів росте близько 150 років".
"Млинки" для екстремалів
Печера "Млинки" - найекстремальніш, тут немає освітлення і для проходження навіть невеличкої екскурсії варто вдягнути комбінезон, щоб не забруднити одяг. Знаходиться біля села Залісся. Від автобусу потрібно йти лісовою стежкою ще хвилин 20-30.
Печера зачинена на металеві двері. Всередині – простора зала з нерівною підлогою і низькою стелею. "Це штучна зала, створена людьми під час видобутку гіпсу. Наступні ходи природні, їх не розширювали", - пояснив Володимир Снігур, керівник спелеоклубу "Кристал". Стіни печери темні, закопчені. "Усі красоти далі, щоб їх побачити, треба пройти хоча б 300-400 м", - пояснює спелеолог.
"Млинки" утворилися внаслідок промивання гіпсових порід водою, під час формування гір. "Територія Карпат піднімалася з-під моря, печери вимивалися водою, яка поступала знизу. Приблизно 750 тис. років вода повністю вийшла з печер. Кристали утворюються мільйони років й ростуть дуже повільно. Тому зайвий раз у місця їх утворення краще не ходити, перебування людей нищить печери. Піднімається пилюка, яка знищує їх".
Млинківська печера має 42 км ходів. Під час наукових розвідок спелеологи проводять під землею до 10 днів. "Біоритми поступово зміщуються. Для людини більш природньою є 36-годинна доба. Тому у печерах ми працюємо 24 години, спимо 12", - розказав спелеолог.
За правилами безпеки спелеологи мусять ходити у печери по двоє, для наукових розвідок вирушають по одному. "Так зручніше, ніхто не заважає. Спелеолог завжди повідомляє, куди йде і наскільки, так що ми знаємо, де шукати людину. Коли застряг у тріщині, дві години мене звідти виймали. Поки не подолав свій страх, - не зрозумів, що треба самому собі допомагати".
2-3 годинна екскурсія по печері "Млинки" коштує 30 грн з особи. Додатково потрібно заплатити 5 грн за прокат ліхтарика і 10 грн за костюм.
У трипільців не було карієсу
Печера "Вертеба" знаходиться просто серед поля біля села Більче-Золоте. До неї веде ґрунтова дорога. Помітити печеру важко. Мільйони років тому на місці печери було море. На його дно осідали водорості, рештки тварин, утворився гіпсовий пласт товщиною близько 35 м. Тому у цих краях розробляють гіпсові породи.
В ній жили трипільці. Що змусило древніх людей поселитися під землею, достеменно не відомо. Припускають, що у печерах вони переховувались від нападів сусідніх племен. "Заходили цілим селищем одночасно. Це було під час фінального періоду трипільської культури", - розказує Михайло Сохацький, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею.
У печерах знайдені залишки глиняного посуду, інших предметів побуту трипільців. Знаходили тут і рештки тіл трипільців. "Статура була середземноморського типу, зараз проходять дослідження раціону, але достеменно відомо, що вони не знали такої хвороби, як карієс".
35 тис. знахідок з печери знаходяться у Краківському археологічному музеї. На момент досліджень територія Тернопільщини входила до Австро-Угорської імперії.
Під час Другої Світової війни у печері переховувались люди. "Під час масових репресій проти євреїв, у печерах 1,5 роки переховувалась сім'я, наймолодшій дитині було 2 роки. Вони вижили, хоча мені важко уявити, як", - зазначив Сохацький.
Довжина досліджених лабіринтів "Вертеби" близько 9 км. Коридори освітлюються. В деяких місцях можна побачити денне світло – вертикальні тріщини. Хоча вона гіпсова, стіни чорні від копоті – це свідчення того, що всередині розпалювали вогнища.
"Склався стереотип, що трипільска культура – це село Трипілля біля Києва, Гребені, Ржищів, але зародилася ця культура у передгір'ї румунських Карпат, потім вони пішли до Прута, Дністра, далі на Житомирщину, на південь до Одеси. Київ був лише переферією трипільської культури".
Вхід до печери зачинений металевими дверима. "Коли закрили печеру, вона почала потроху відновлюватися, повернулися кажани".
Замовляти екскурсії потрібно у Борщівському краєзнавчому музеї. Про транспорт туристи мусять подбати самостійно, бо маршрутки та автобуси курсують лише до села Більче Золоте. Екскурсія до "Вертеби" для дорослих коштує 10 грн, для дітей – 7 грн.
2 
2164
Коментарі