Киянка Оксана Черняхівська, 30 років, відвідала весілля подруги-українки у місті Касабланка на заході Марокко, Африка.
Подруга виходила заміж за марокканця, запросила мене. Весілля у Марокко триває аж сім днів. Я була лише в перші два дні. Ввесь тиждень усі святкування присвячені саме нареченій. Вона — головна дійова особа на святі. Марокканці витрачають на весілля дуже багато грошей. Вважають, що таку подію треба добре відсвяткувати.
Наречену зранку у перший день весілля одягнули в ошатну драпіровану сукню світло-бежевого кольору. Сукню і голову прикрасили трояндами й орхідеями. На сукню клеїли мушлі. Вони у Марокко символізують красу і незайманість.
Перед тим як вдягнути весільне вбрання, наречена викупалася у ванній із води і молока. Після цього на її тілі робили малюнки із хни. Якщо раніше розписували ноги і кисті рук, то тепер їй розмалювали лише долоні.
Макіяж і зачіску нареченій робила мати і сестра, самій фарбуватися не дозволяли.
Зачіску робили півтори години, хоча потім її зовсім не було видно — наречена одягнула білу вуаль, яка покривала усю голову. Зверху високо намотали кілька шарів тканини. Наречена була у вуалі цілий день. Піднімала її з обличчя лише тоді, коли її вітали гості. Ввесь час вона мала посміхатися.
За один день наречена переодягалася три рази: після розписки, після візиту до батьків і під час застілля.
За традиціями, дружиною марокканська наречена стає не тоді, коли їх розпишуть. Батьки жениха вважають дівчину своєю невісткою, коли вона обійде три рази навколо їхнього дому і зайде в середину. Так зробила й моя подруга.
Святковий стіл накрили у другій половині дня. Головна страва на весіллі — пастилла. Це великий пиріг із багатьох шарів м'яса голуба. Подавали густий хлібний суп зі спеціями, запечене м'ясо ягняти.
Найбільше сподобався салат зі смаженого солодкого перцю і риба, запечена у глиняному горщику. Каву подавали міцну і гарячу. Весілля було дуже музичне. Запрошені музиканти постійно грали на барабанах, інколи через барабанний бій не було чути поздоровлень. Наступного дня застілля почалося майже з самого ранку — усі гості вже зібралися за столом опівдні. Розповідали, що вдома перед цім добре поснідали, але все одно продовжували їсти.
У несвяткові дні в Марокко спокійно - весело гуляти там не люблять. Мало людей у будні дні вживає алкоголь, майже ніхто не палить.
Всі марокканці - дуже доброзичливі, завжди підкажуть дорогу, якщо турист загубився. Але треба говорити французькою. Англійську там знає дуже мало людей.
Готелі у Марокко дорогі. Переночувати можна за 80-150 доларів на добу. Серед туристів — в основному німці, американці та англійці. Усі — із середнім достатком.
Туристів з України у Марокко не бачила, бо не кожен може дозволити собі жити за 100 доларів на добу, не рахуючи харчування. Країною найкраще їздити на машині, бо система транспорту не дуже добре розвинена. Стару іномарку можна орендувати за 500 доларів на 12 днів.
Коментарі
1