Вінничанин Дмитро Трілевіч дає рекомендації, як з'їздити на Афон всього за 300 євро.
"Воістину сказано, ми припускаємо, Господь розташовує. Запитай мене ще рік тому, чи зможу я поїхати на Афон, я б відповів — ні. Занадто дороге задоволення. Посудіть самі, виділити з сімейного бюджету близько 1500 євро на паломницьку поїздку — це можуть дозволити не всі. Але один дзвінок може змінити все! У листопаді минулого року я жив своїм життям, будував плани на найближчі дні. І тут, на мобільний дзвонить мало мені тоді знайомий Сергій. Ще подумав, ми спілкувалися багато років тому. Що потрібно цій людині? А він, так просто: " На Афон хочеш?" - пригадує Дмитро.
Побувати на Святій горі чоловік мріяв десятий рік.
"Вірніше, навіть так, думав. Але два роки тому я почув запис співу ангелів. І от з того моменту вже почав мріяти про далекий грецький півострів. Цікавився при храмах про поїздки туди. Але "ціни кусалися ". І тут Сергій зі своїм питанням. Обіцяв, що на поїздку витратимо 300 євро. "Шенген" і афонівська візи будуть протягом тижня. Сам не вірячи собі, погодився. А в душі все думав, цього просто не може бути!"
"Якщо на те буде воля Богородиці, все вдасться", - заспокоїв мене Сергій.
Через десять днів друзі вирушили у подорож.
"Мій багаж помістився в манюсенький рюкзачок, в який я поклав сумку побільше. Для подарунків. Наш шлях поділяли ще троє пасажирів. Дорога на машині з попутниками — економічний варіант подорожі. Сергій так їздив на Афон вже вп'яте", - зауважує Дмитро.
За сім годин компанія проїхала 600 км до кордону з Румунією. Митницю пройшли легко.
"Румунія в порівнянні з іншими європейськими країнами бруднувата. Серед місцевих — безліч циган. Прямо уздовж догори - намети, табори, ганчірки всякі розвиваються на вітрі. Дороги місцями не дуже. Але в порівнянні з нашими, звичайно, краще. Перша ночівля була практично після доби їзди в невеликому місті Русена Румуно — біля болгарського кордону, де, до слова, нічого ніхто не перевіряє. Замітка для водіїв: у Болгарії та Румунії є обов'язалівка — платити невелике мито за використання дороги. Для цього на будь-якій заправці продаються спеціальні наклейки. Їх чіпляють на лобове скло. Коштують приблизно 10 євро. Ціна залежить від часу, скільки знаходишся в межах країни. Готель вибирали по навігатору. Заселилися в найближчий, який від нас знаходився. Правда, спочатку його вигляд мене дещо збентежив. Приміщення збудовано по типу старого радянського "Либідь" біля столичного універмагу "Україна". Класичний радянський готель. Десятиповерхівка зафарширована різного типу номерами. Але вартість мене вразила. За свіжу, охайну постіль у чистій кімнаті ми заплатили по 15 євро з кожного. У суму входив сніданок, на який подавали все! Ковбаси, йогурти, омлети, кава, чай. Словом, повноцінний шведський стіл. Ми, як чесні українські паломники, постаралися все з'їсти", - продовжив турист.
Дмитро попереджає, коли їдеш автомобілем по Європі, поліцейських не бачиш.
"Їдеш, дихаєш, насолоджуєшся, дивишся по бокам. Навіть камер не видно. Можна так зовсім розслабитися і відчути вседозволеність. Перевищувати швидкість, наприклад, не варто. Все фіксується, штраф можуть надіслати навіть в Україну. А перевищити швидкість, ох, як хочеться! Обмеження до 50 кілометрів на годину", - додає.
Болгарія Дмитра вразила своєю катастрофічною економічною ситуацією.
"У містах по типу нашої Калинівки, Бердичева, порожньо. Люди виїхали на заробітки до Європи. Їдеш. Будинки, будинки, будинки, а там порожньо. Видно, що нежитлові. Де вікна пилові, де фіранок немає. Як добралися до цивілізації, в кафе вирішили пообідати. За 10 євро на персону можна було об'їстися. Було все: перше, друге і компот. Порції величезні. Ночували на території ще Болгарії. Прямо біля Греції. Нас прийняв маленький мотельчик, в якому кожен заплатив взагалі по 10 євриків. Умови трохи гірше. І без сніданку", - підрахував чоловік.
Вранці туристів зустрічала Греція.
"До вечора прибули в древнє місто Уранополіс. Його заснували в 315 році до нашої ери. Більшість паломників на святу гору Афон відправляються туди з місцевої пристані. Довелося чекати, так як пором ходить тільки один раз на добу. Приблизно о 8-9 годині ранку. Вирішили переночувати в чотирьохзірковому готелі, де ліжко-місце за 25 євро з людини. Це по-правжньому "жирний" готель. Прямо на березі моря. На вечерю подавали восьминогів, черепашки якісь. Каракатиця пам'ятаю ще була. Плюс - повноцінний сніданок. Вид з вікна у номері прямо на Афон. Я дивився на нього, і в мене було чітке розуміння того, що сюди приїхав не просто. Машину нам довелося залишити в готелі. З господарем домовилися за смішну ціну. Близько 10 євро за п'ять днів парковки", - продовжив турист.
Коли вінничани прийшли на причал, народу вже зібралася велетенська кількість.
"Хто хихикає, хто молиться. Натовп різношерстний. Ніхто не знає, чи підемо на Афон. У цій місцевості часті штормові попередження. І якщо потрапили в таке, паром нікуди не поїде. У натовпі я розглянув нашого львівсько-галицького владику Августина. Він супроводжував онкохвору людину з останнім ступенем раку. Але не дивлячись на свою біду, чоловік був дуже оптимістичний. З місцевою візою на руках на Афон пускають всіх, тільки за однієї умови. Якщо ти - чоловік. А хто ти — православний чи мусульманин, їх не хвилює. Але якщо ти приїхав на Афон без особливого запрошення, яке називають - діамонітіріо, тебе до Святої Гори не пустять. Ми візи оформляли з України. Потрібно було зв'язуватися з ченцями, які дають добро на приїзд тоієї чи іншої людини. За діамонітіріо платили по 25 євро. Запрошення можна придбати і на місці у місцевих турфірм, які допомагають прочанам за якихось 100 євро. Оператори зв'язуються по своїх каналах з островом. Білет на пором обійшовся 10 євро. Їхати годину. Коли ми прийшли до берега, оголосили штормове попередження. Людей назад паром не повіз. Ми почули, як занервували росіяни. У кількох чоловіків пропадали квитки на літак. Вчасно вони зорієнтувалися, знайшли місцевого, який провів їх гірськими стежками до цивілізації. Правда, за це він попросив 600 євро. Російські сторгувалися за півтисячі", - розповів Дмитро.
Земля Афона — найпотужніша на Землі. Там не ступала нога жінки.
"І це відчувається. Абсолютно інша енергетика. Відчуваєш присутність Богородиці, яку там всі називають — мама. Звертаються до неї на "ти". Я розраховував, що приїду в іншу цивілізацію. Давню. А вийшло, що все одно приїхав до Європи. Кругом таблички "Євросоюз виділив стільки-то грошей на цей монастир". Електричні кабелі скрізь висять, їздять машини, правда, доріг там немає. Тільки ґрунтові. За п'ять днів у нас ніхто не зажадав грошей.
Свічки і записки тут подають безкоштовно. У кожному монастирі тебе нагодують. Спочатку наливають для тонусу чарку анісової горілки і дають закусити рахат-лукум. І ще склянку дуже смачною джерельної води. У монастирі Есфігмен нас розмістили в кімнатах з видом на море. Якщо ти зібрався ночувати в одному з монастирів, прийти туди ти повинен строго до закриття. Всі розклади можна придбати ще на причалі. Для подорожніх, яких застала в дорозі ніч або погода погана, організовані в печерах так звані перевалочні пункти. В один такий ми випадково забрели. Як зараз пам'ятаю, там стояла велика банка кукурудзи консервованої. Ще щось їстівне. Пачка печива, абощо. Лежанка з боку і маленький іконостас з приклеєними паперовими іконками", - додав мандрівник.
У той день, коли вінничани зібралися додому, їм повідомили, що порома не буде. Штормове попередження.
"А потім раптово оголосили, що пором приймає людей. Коли прямували до причалу, раптово задумався. Адже раніше у мене так було, що до Богородиці я менше звертався, ніж до Господа. А тут прямо відчув її присутність... і побачив, що на вершину Афона спустилася хмара. Вказуючи на неї один місцевий, так, між іншим, сказав: "Мама зараз на горі", - зауважив Дмитро.
За поїздку кожен з компанії вінничан витратив трохи більше, ніж 300 євро, включаючи бензин на проїзд, проживання та харчування.
4 
2164
Коментарі