неділя, 28 квітня 2013 11:32

"Неправду кажуть, ніби Донецьк будували каторжани і злочинці. Він схожий на Дикий Захід"
5

Письменник на тлі Жовтої Субмарини зі шлягера "Бітлз": «Звичка триматися за своїх походить із суворих селищно-робочих буднів», - каже письменник Євген Ясенов. Він народився і виріс поруч з Рінатом Ахметовим.
Фото: ФОТО: Тетяна ЗАРОВНА
Революціонер Артем на головній вулиці - один з пам'ятників, що мають секрет. У певному ракурсі Артем дуже тішить гостей Донецька. Палець у Артема непропорційно великий, а рука вивернута неприродно - ніби автор спеціально продумав такий ефект, щоб теж посміятися.
Терикони - це зовсім не звалища відходів вугільного виробництва, а цікаві об'єкти, вважає письменник. Хоча іноді підйом на них пов'язаний з небезпекою для життя (якщо терикон горить). Штучна гора на фото - практично в центрі міста, Донбас Арена розташована на протилежному боці річки.
У Донецькі парки вклали багато грошей, але в занедбаному вигляді вони були набагато популярнішими. У парку біля "Донбас Арени" (колишній парк Ленінського комсомолу) заборонено пити й курити. "А що ж тоді робити?" - Запитують деякі городяни. Після реконструкції цей парк став пустельним. Тут багато прибиральників і охоронців, але зникли веселі компанії
Для жителів Донецька бульвар Пушкіна - те ж саме, що для киян Андріївський узвіз, а для парижан - Єлисейські поля. Тут розташований непомітний трактир "Пітер". У закладі обід з 3 страв обійдеться в 150 гривень, що за місцевими мірками - недорого. Над найпопулярнішим столиком у кутку висить табличка, яка вказує, що тут любить обідати Ігор Крутой зі своїм донецьким другом. У Донецьку всім відомо, що найближчим другом композитора з Москви є олігарх Ринат Ахметов.

49-річний письменник Євгеній Ясенов - автор книг про Донецьк. Він виріс по сусідству з Ринатом Ахметовим в селищі Октябрське. Ім'ям Ясенова назвали один з міських териконів. Письменник проводить екскурсії для іноземців.

"С Аликом Греком я встречался лично, когда работал в многотиражке шахты Октябрьская. Дело было в 1988-м. Редактор послал меня в его магазин, где шла торговля куртками "Аляска", тогда эта коммерция выглядела интересно и свежо. В закрома меня долго не пускали. В результате Грек меня принял и глядя своими незабываемыми глазами – неподвижными и неживыми - произнес: "Об этом писать не стоит".

Зустрічаємося з Ясеновим на площі, яку місцеві називають Пожарною, як і на початку 20 століття. Хоча офіційно вона називається площею Дзержинського.

У Донецьку в назвах збереглося багато імен "сталіністів", які ухвалювали розстрільні вироки. На місці колишньої пожежної каланчі на Пожарній стоїть пам'ятник залізному Феліксу (Дзержинському-ред.). До нього не кладуть квітів навіть комуністи в радянські свята.

- Это домик юзовского купца Красика, торговца продуктами и кирпичами, - несподівано повідомляє письменник, вказуючи на будівлю обласної міліції, яка розташована поряд з Дзержинським. До неї зробили величезну прибудову, яка за розміром перевищує стару частину десь в 30 разів.

В місті уціліли менше 10 будинків "Юзівського періоду", які хоче зберегти письменник. Будинок купця Гореліка на вул. Октябрьскій – серед таких. Кажуть, комерсант Горелік був спонсором революції, прихистив підпільну друкарню. Але після революції примара колишнього власника терзала пролетарів. Привид старого з сивою бородою з'являвся в кутовій вежі будівлі та вимагав її повернути.

- Неправду говорят, будто Донецк строили каторжане и уголовники. Его создали свободные люди. Они ехали сюда в конце 19 века из средней полосы России и ближайших украинских губерний спасаться от голода. Донецк похож на Дикий Запад. Он как Лос-Анжелес, возник из испанской деревеньки, куда на волне золотой лихорадки хлынула толпа. Так и мы - возникли, когда здесь нашли уголь.

По проспекту Дзержинського спускаємося до каламутної місцевої річки Кальміус. На бетонних плитах біля річки намалювали величезне графіті. 15-метрову "Жовту субмарину" з пісні "Бітлз" та поруч 20-метрове Лохнеське чудовисько.

- Вот это я рассматриваю, как проявление хороших творческих потенций. Мэрия только стоимость красок ребятам компенсирует, - коментує письменник.

Разом заскакуємо в тролейбус, щоб проїхати зупинку по проспекту Ілліча.

- Проехать 1 остановку, не заплатив, чисто донецкая привычка, - сміється Ясенов. – Это справедливо. А за что тут платить?! Не стану отрицать, что донецкий человек не самый культурный, но при благоприятных условиях из него может вырасти Вадим Писарев. Папа у пацана, что жил на заброшенной улице поселка Ветка, был шахтером, а выросла звезда мировой величины.

Крокуємо по головній вулиці міста - Артема, повз обладміністрацію.

- Слышал, что под этим зданием существует подземелье, по площади равное самому 12-этажному строению администрации. Его построили в начале 80-х с учетом тогдашних норм гражданской обороны. Там можно пережить конец света. Но сколько я не пытался туда проникнуть – ничего не вышло.

- А вот это место я называю Европейский перекресток, - зупиняємося на перехресті пр. Хмельницького та вул. Артема. - Возникло стихийно, но делится на 4 национальных угла. Вот Свято-Преображенский собор, он поставлен на месте кладбища, где во время войны хоронили немецких солдат – немецкий угол. Напротив элитный жилой "дом Гауди" – это испанский угол. Через дорогу - французское кафе "Латинский квартал", а вот английский – "Ливерпуль" и памятник "Битлз". Один донецкий человек так любил "Битлз", что когда у него появились деньги, воплотил эту любовь в целый комплекс.

Фігури музикантів на студмiстечку технічного університету по одягу та зачіскам відповідають рокам народження бітломаніi - 1963-1964. Проте Джон Леннон зображений в окулярах, які почав носити пізніше. Він стоїть з витягнутою вперед рукою і гітарою за спиною, як в кліпі на пісню "Hello Goodbye". На бас-гитарi Пола Маккартни шість кілочків, хоча гітара чотириструнна, а у Леннона на гітарі кілочків немає зовсiм. Але прихильники вважають, що донецький пам'ятник кращий за британські.

Йдемо повз міськраду. Біля її фасаду встановлена копія московської Цар-гармати.

- Наша пушка на 6 см короче оригинала, – каже Ясенов. - Это было условие москвичей, у них спрашивали разрешение на эту копию.

Зупиняємося біля пам'ятника Артему - засновникові Донецько-Криворізької республіки. Він обернений лицем до вулиці свого імені. Ліва рука видається трохи вперед.

- Вот здесь у иностранцев случаются приступы истерического смеха, - говорить пісьменник.

Обходимо монумент ліворуч, зупиняємося трохи позаду. Поверх штанів у Артема звисає голий дітородний орган.

- Возможно, таков был замысел скульптора. Потому что уж очень неестественно у Артема вывернут палец, - каже письменник.

Від Артема по проспекту Миру спускаємося до терикону, який розташований через річку від "Донбас Арени". Ясенов каже, що якщо туди піднятися, стадіон буде видно як на долоні.

Терикон - це гора з породи, подібна до смітника, бо складається з відходів гірської справи. Письменник підкорив 40 териконів. Вважає, що на териконах варто зробити оглядові майданчики.

- Все, кого я туда поднимал, были в неописуемом восторге.

Підйом на деякі "гори" зв'язаний з ризиком для життя.

На горящих терриконах идут испарения, воняет химией и сероводородом, можно провалиться в пустоты и сгореть к чертовой матери... Но те, где растет зелень, безопасны. В Донецке много интересных терриконов. Например, есть с железным оленем на вершине.

У парку навкруги "Донбас арени" метуть прибиральники. Ідеально чисто. Через кожні три метра встановлені таблички, які забороняють пити та палити. Окрім нас двох, немає гуляючих.

- Наша "Арена" - сооружение из другого мира. Люди специально приезжают в Донецк ради нее. Я видел несколько знаменитых стадионов – олимпийский в Риме, стадионы "Челси" и "Арсенал" в Лондоне. "Арсенал" построили примерно тогда же, когда и "Донбасс Арену". Но с нашим стадионом не сравнить.

Розмовляємо з письменником про донецький менталітет.

- Донецкие стоят друг за друга, неважно - плохие или хорошие. Объясняется это тем, что на шахтерских поселках, где чаще растут донецкие люди, жизнь была жесткая. А Донецк состоит из удаленных от центра поселков, которые развивались сами собой, а потом административной волей их соединили. Хотя есть такие места, которые еще лет 20 не считали себя частью города. Например, я обнаружил, что в кубке СССР по футболу в 1946-47 году существовали отдельные команды Шахтер-Рутченково и Шахтер-Сталино. Поселок Рутченково самостоятельно участвовал в кубке СССР, хотя давно входил в состав города.

Запитую, де окрім териконів можна знайти в Донецьку ознаки шахтарського духу. Виявляється, ця тема зараз не в моді.

- Труд шахтера девальвировался, а современный город стремится выглядеть респектабельно.

Зараз ви читаєте новину «"Неправду кажуть, ніби Донецьк будували каторжани і злочинці. Він схожий на Дикий Захід"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

107

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 2164
Голосування Де ви плануєте провести новорічні свята?
  • У Карпатах
  • На гірськолижному курорті у Європі
  • Поїду в теплі краї
  • Удома
  • Я працюватиму на Новий рік
  • Інша відповідь (у коментарях)
Переглянути