Літом їздила до приятельки в Могилів у Білорусь. В цьому місті пройшли студентські роки їхнього президента Лукашенка.
І з цим пов'язують порядок, який підтримують комунальні служби Могильова. У місті за тиждень я не зустріла жодної бродячої собаки, а ремонт вулиць і фасадів свіжий навіть у дворах.
Їх називають за російськими містами. Наприклад, Московський. Там мініатюрна копію Червоної площі. Будинки в ріст 5-річної дитини. Є ще Тульський двір з великим самоваром. Видно на фотці.
Такі штуки доповнюють обмаль історичні пам'яток архітектури й розважають. Біля театру чеховська дама з собачкою, а на одній із площ по колу стоять крісла із знаками зодіаку. Сідаєш у свій й хочеш бажання загадуй, хочеш просто відпочивай. Грошей за це не беруть.
Безкоштовні також вуличні виставки дитячих малюнків. Місцевої художньої школи. Здивувало, як розважають туристів у чистому полі. Набудували будинків. Кожен присвячений якомусь з ремесел. Там сидить майстер. Робить вироби, розповідає про них. Гроші платяться тільки за готові сувеніри, все інше за "спасіба".
Є хатина майстра робіт з льону, з соломки, коваля, гончаря, пекаря. В останньому стоїть піч й весь день печуть булочки за старовинними рецептами. Коваль дає постукати молотком, а гончар — покрутити круга.
Через дорогу (дуже зручно) зоопарк. Ходиш, а звірів не бачиш. Приятелька пояснила, що у них не вольєри, а урвища й чагарники в яких живуть звірі. Треба почекати й вони вибіжать. Так до нас вибігли кабани, олені, лосі, лиси. Птиця вільно плаває по паркових озерах. Загорож немає.
Правда, в магазинах по іншому. Сам, як у нас, нічого не візьмеш. Все треба просити в продавця, як в радянській кооперації. Гудять мотори холодильників-вітрин. Всі товари білоруські.
На залізничній станції приїжджих зустрічає й проводжає залізничник з фонарем. Подорожуючого на чемодані сфотографувала на іншій станції. Такі тематичні скульптури стоять майже біля кожного залізничного вокзалу.
1 
2164
Коментарі
3