— Люди приїздять навесні й восени. Всі хочуть побачити підсніжники, подихати ароматом. Є знайомі з Донецька, які постійно тут бувають. Років п'ять тому навіть заїхав арабський шейх. Його син вчився у Київському університеті. Подивився, поспілкувався із дівчатами-охоронцями. Щороку зустрічаємо поляків, німців, американець один був, — розповідає 52-річний Віктор Запорожець. Продає сувеніри навпроти Мотронинського монастиря в Холодному Яру на Черкащині. Сотні людей приїздять туди помилуватися цвітінням підсніжника складчастого.
Із Черкас до Креселецького лісництва двічі на день ходить маршрутка. Рушаємо вранці о 6:45. Майже всі пасажири — з туристичними рюкзаками. Прибуваємо близько дев'ятої — зупинка, магазин, трохи далі бюст Шевченка. За ним — двір із напіврозваленою хатою. Там живуть студенти-екологи й волонтери. Вони вже кілька тижнів охороняють рідкісні підсніжники, занесені до Червоної книги. Біля будинку розпалили багаття, готують каву. Грає клубна музика.
— 7–9 березня — це жесть, стільки людей було, — говорить 29-річна Ольга Галушко, еколог, співробітник заповідника "Чигирин". — Більше 300. Здебільшого фотографувалися, стежки нові попротоптували. Волонтери-охоронці ці дні взагалі не присідали. Якісь чоловіки приїхали машиною. Виривали підсніжники й складали в багажник. Казали: "Ми громадське об'єднання, а ви хто такі?" Сіли й поїхали. 7 березня багато рвали підсніжники на продаж. Ми їх зупиняли. Проводили рейди торговельними точками в Черкасах.
Територія Холодного Яру належить до національного заповідника "Чигирин". В урочищі активісти хочуть зробити національний парк. Це посилить охорону унікальних рослин.
— На території заказника з підсніжниками не можна їсти й розкладати багаття, — продовжує Ольга. — Торік приїхали кілька літніх жіночок. Кажуть: "Ми хочемо покачатися на підсніжниках. Їм нічого не буде". Ми не дозволили. Щороку туристів усе більше. До галявини біля Мотронинського монастиря заїжджають машинами.
Більшість відвідувачів приїхали на один день. Знайти місце для ночівлі — проблема. Найближчий готель за 9 км.
— Я з Одеси, — каже Катерина Красницька, 28 років. На колінах фотографує первоцвіти. — Зупинилася у черкаських друзів. Вони й підказали це місце. Знаю, що в Криму є подібні галявини. Дуже хотіла, але туди вже не поїду. Сюди добиралася маршруткою.
За 10 хв. від найбільшої галявини підсніжників можна дійти до Мотронинського монастиря. Навколо нього — високий паркан із білої цегли. Газони підстрижені, у крамничці продають сувеніри. Навпроти монастирських воріт — спуск до джерела з цілющою водою. Місцевий чоловік поряд продає цукерки-півники по 4–20 грн, магніти по 20, ляльки-обереги — по 50 грн. Стоїть 3-літровий бутиль із салом.
О 16:30 туристи вже зібралися на автобусній зупинці біля лісництва. Перед пам'ятником Шевченку хтось поставив у вазу букетик підсніжників.
3 
1
Коментарі