Горан Попов з пляшкою шампанського тікав від уболівальників

14

Фото: ФОТО: Олександр Бойко

У вівторок, 5 липня, київське "Динамо" перемогло донецький "Шахтар" у матчі за Суперкубок України — 3:1.

- Я за "Динамо" вообщє ніколи не вболіваю, навіть у Єврокубках, - високий підліток років 16 розмовляє з працівником футбольного клубу "Шахтар" біля готелю "Палаццо" у Полтаві. Тут розмістилася донецька команда.

- Ну молодєц, гарно, що за нас тут так вболівають, - чоловік плескає хлопця по плечам. - Та наших в Європі все таки підтримувать треба.

"Шахтар" приїхав у Полтаву за добу до гри з "Динамо" за Суперкубок України. Біля готелю, де розмістилася команда, у день матчу з самого ранку збираються вболівальники. Підходять до входу, через скляні двері виглядають футболістів. Усередину їх не пускають двоє міліціонерів.

- Та вони у номерах всі сидять, ніхто тут спускаться не буде, - один з міліціонерів обережно відштовхує фанатів від дверей. - Хоча сьогодні місцеві крутелики вже приїжджали, - підморгує напарнику. - Заносили усередину м'ячі на підпис.

Міліціонер спускається зі східців, підкурює сигарету.

- Гарно, що основну часть вболівальників в автобусах під Полтавою держать, загнали подалі від цивілізації, за годину до гри на стадіон привезуть, - посміхається. - А то б вони місто на вуха підняли. У нас і так сьогодні посилений режим, зігнали працівників з усієї області.

Фанати "Шахтаря" починають усі гуртом фотографуватися на фоні командного автобусу, розсідаються на лавочках у парку поряд з готелем.

- Я вам кажу, буду просити футболку у Срни, автографів мені і так хватає, - 25 - річний Ігор Луб'янець з Донецька кладе на лавку велику туристичну сумку. - Їжджу за "Шахтарем" усюди, двічі на виїздах Ліги Чемпіонів був, а футболки гравців ні одної немає. Буду сидіть і ждать, коли виходитимуть до автобусу. На крайняк після гри прорвуся. Думаю, гравці будуть у гарному настрої, точно ж 2:0 виграємо.

У центрі Полтави після обіду 10 вболівальників з Києва співають гімн "Динамо". Двоє розмахують великим біло-синіми прапорами. За 20 метрів від них стоять троє беркутівців.

- Ми сьогодні вранці з Києва приїхали тихо-мирно за своїх поболіти, - каже 32-річний Антон. - З донецькими вже перетиналися, то нормально спокійно поговорили й розішлися. Чесно, мені прикро, що наших фанів на грі мало буде. Донецьких, то тисяч з 10 сидітиме. Надіюся, "Динамо" переможе, скільки ж можна "Шахтарю" програвати. Та результат прогнозувати не буду.

Біля готелю "Галерея", де розмістилося "Динамо" майже немає вболівальників. Троє підлітків із зошитами стоять на іншому боці вулиці.

- Я Шевченка мрію побачить з 12 років, - нервово каже один з хлопців. - А тут вживу побачить можна. Боюся тільки, щоб він мені в автографі не отказав.

У середині готелю спокійно, жодного футболіста унизу немає.

- Воно то хлопцям дісталося, команда ж не з першого разу через погоду зуміла сісти літаком у Полтаві, - пояснює 51-річна Ольга Бордак, директор готелю. - Вони тільки у 2 години ночі заселилися, відіспалися, поїли і зараз відпочивають.

За годину до гри у місто починають заїжджати автобуси з вболівальниками команд. Коли повз стадіон проїжджають донецькі вболівальники, полтавські фанати починають аплодувати.

- Ми Донецьк підтримуємо, так склалося, - пояснює один з фанатів, одягнутий у зелено-білу форму полтавської "Ворскли".

За пів години 25-тисячний стадіон "Ворскла" майже весь заповнюється. Тисняви в жодному проході немає.

- Дивно, прошлий раз ледь влізли, - чоловік років 40 розводить руками. - Можуть же організувать, коли хочуть.

На трибунах у віп-ложі сидить президент "Шахтаря" Рінат Ахметов, поруч тренер збірної України Олег Блохін. У віп-секторі відкриті вікна.

- Рінат Леонідович розпишіться будь-ласка, - кричить з трибун повнуватий чоловік. Знімає з себе білу футболку та кидає Ахметову. Той чорним маркером ставить великий підпис, кидає одежу назад. Хтось із вболівальників кидає президенту "Шахтаря" м'яч, той знову ставить автограф.

- Думаю пенальті будуть, розтягнемо футбольне свято, - голосно кричить у мікрофон один з дикторів на стадіоні. За 6 хвилин після цього "Динамо" забиває перший м'яч.

- Несподівано, я то іншого чекав, - 23-річний Ігор ховає під сидіння прапорець з емблемою "Шахтаря". - Якось все не по нашому сценарію іде.

Після третього пропущеного м'яча донецькі вболівальники масово покидають трибуни.

- Це нормальна ситуація, - каже після гри Мірча Луческу, тренер "Шахтаря". - Так усі вболівальники роблять, якщо програє їх команда. А ми програли через свої помилки.

За 15 хвилин до журналістів виходить тренер "Динамо" Юрій Сьомін. У нього мокре волосся та спортивний костюм.

- Це все шампанське, - сміється тренер.

З роздягальні київські футболісти починають виходити за 40 хвилин. Вболівальники позалазили на залізну браму. Скандують прізвище кожного футболіста, який виходить зі стадіону. Захисник киян Горан Попов з пляшкою шампанського тікає від трьох вболівальників, ті біжать за ним, хочуть взяти автограф. Швидко сідає в автобус.

- Вибачте, але нам треба їхати, - пояснює вболівальникам Юрій Сьомін.

За 15 хвилин автобус їде, водій сигналить вболівальникам. Ті довго аплодують.

×