Львів"янин Анатолій Строкатов, 51 рік, — найтитулованіший спортсмен в історії українського настільного тенісу. Він призер чемпіонату світу та Європи, переможець Ліги європейських чемпіонів. Зумів зарекомендувати себе у грі, де традиційно домінують азіати.

Легендарного француза Секретена ви постійно перемагали. Але у фіналі чемпіонату Європи-1976 поступилися йому. Чому?

— Забракло сил. Упродовж того турніру я втратив сім кілограмів ваги. Перед фіналом ледве ноги пересував. Через три тижні відпочив і легко переміг Секретена на наступних змаганнях.

Існувала версія, що ви той фінал просто "здали".

— Мене навіть у спорткомітет викликали. Питали, скільки Секретен заплатив за перемогу. Що я міг відповісти на таку дурницю?

Ви брали участь у парних змаганнях, де виступали разом з Ельмірою Антонян і Валентиною Поповою. Обидві — красуні. Романи заводили?

— Із Поповою кохалися. Близько трьох років підтримували тісні стосунки, планували одружитися. Але характер у Валентини був важкий. Народилася в Азербайджані. Після чергової сварки я не стерпів. Поїхав додому. Там познайомився з Ларисою, майбутньою дружиною. Вона родом із Куйбишева, теперішньої Самари, в Карпати приїхала відпочити. І залишилася. Весілля зіграли в грудні 1981-го. Церемонію навіть по телебаченню транслювали. Згодом народилася донька Каріна.

Сім"ю легко було утримувати? Скільки вам платили?

— Не скаржився. Спорткомітет Радянського Союзу виділяв 250 карбованців на місяць. Більше отримував тільки знаменитий важкоатлет Василь Алексєєв. Йому давали 350. Значну їх частину Василь витрачав на харчування. Йому щоранку привозили свіже м"ясо та сало. Якось у Австрії мене з Алексєєвим запросили на святкування комуністичної газети "Фолькштімме". На сніданок він з"їв кілограм м"яса. Коли настав обід, попросив три порції. У австрійців аж очі на лоба повилазили.

На банкеті вручили 100 доларів

Вас преміювали за успішні виступи?

— Готівкою в руки побавили тільки одного разу. На змаганнях дванадцяти найсильніших тенісистів Європи я посів останнє місце. На банкеті за такий "успіх" вручили 100 доларів. А 1978-го був уже п"ятим, заслужив 1600 доларів. Тільки грошей цих я не побачив. Їх забрав спорткомітет і перерахував мені з цієї суми половину.

Чому ви не стали заслуженим майстром спорту?

— Того ж таки 1978-го повертався з європейського чемпіонату в Німеччині. На митниці знайшли незадекларовані 100 доларів. Тоді це був справжній злочин. Приписали мені контрабанду і звання заслуженого майстра спорту не дали. На рік я навіть став невиїзним.

Ви грали за збірну Радянського Союзу впродовж 14 років. Не-москвичу було важко утриматися у головній команді країни?

— Так. Але я був кращим за росіян, тому мав гарантоване місце у складі. Бо за інших рівних умов перевага віддавалася російським спортсменам.

Чому 1984 року ви переїхали до Чехословаччини?

— Тоді я завершив професійні виступи і перебував на роздоріжжі. Вирішив податися до Чехословаччини, де п"ять років грав на любительському рівні за збірну радянських військ. Потім надійшла пропозиція тренувати армійську команду в Ленінграді. Дав згоду, але попросив одразу вирішити питання з квартирою. Пітерці зволікали, а чекати я не міг — чекав поповнення у сім"ї. Вирішили з дружиною повернутися до Львова. Деякий час сидів без діла. Інколи їздив до польського Любліна грати за місцеву команду. 1992 року зав"язав з настільним тенісом остаточно.

І чим зайнялися?

— Бізнесом. Маю свою фірму, яка працює у різних напрямках. Здебільшого реалізація консервованих продуктів.

Форму зараз підтримуєте?

— Ні, абсолютно. Дуже втомився від настільного тенісу. Не міг навіть дивитися на ракетку. Що завгодно до рук брав — книжку, цеглу, але тільки не її.

1955, 10 березня — народився у Львові
1971 — став чемпіоном Європи серед юніорів
1973 — срібний призер чемпіонату світу в парному розряді
1976 — чемпіон СРСР
Одружений, має доньку

×