Найпопулярніший футболіст України першої половини 90-х, 36-річний Віктор Леоненко займається будівництвом. Три роки тому він створив власну фірму, і нині в районі Обухівської траси споруджує два будинки — собі та на замовлення. З футболом пов"язаний опосередковано: виступає за команду ветеранів київського "Динамо".
— Твоя пунктуальність тебе врятувала. Сідай, — каже Леоненко російською, відчиняє дверцята свого "Лексуса", вітається.
Одягнений він по-спортивному: костюм, кросівки, на голові бейсболка. Дещо повнотілий, але такий же невимушений у спілкуванні. Просить вибачення — дзеленчить телефон.
— Друг телефонував. Зараз підійде.
Кажуть, ви і хокеєм займаєтеся?
— Виходжу на лід. Зараз треба форму купити — собі, Саленку, Калитвинцеву, Шматоваленку, Морозу. На "Крижинці" граємо.
Ця п"ятірка і складає коло вашого спілкування?
— Я з усіма нормально спілкуюся: і з ними, і з Хацкевичем, Белькевичем, Ребровим. З пивом сидимо. Щоправда, зараз не п"ю і не палю. Таблетки приймаю, які дружина дістала. Кишечник прочищаю. Хліб не можна їсти, м"ясо. Тільки рибу і суші. З Дем"яненком говорив місяць тому. До речі, треба з ним зв"язатися, привітати з перемогою над "Шахтарем".
Зараз не п"ю і не палю. Таблетки приймаю, які дружина дістала
Теми футбольні з наставником "Динамо" обговорюєте?
— Ні, побутові здебільшого. Як життя-буття.
Футбол "вживу" дивитесь?
— Дуже давно на стадіоні був. Мені по телевізору зручніше: і повтори є, і результати інших матчів можна відразу відстежувати.
З Сабо стосунки напружені і дотепер?
— Ніяких напружених стосунків у мене з ним немає. Просто він в інтерв"ю любить говорити про талановитого футболіста Леоненка, який сам же свій талант і знищив. Я не ображаюсь і не вважаю, що Сабо — мій ворог (сміється). Взагалі тренери у нас жорсткі були. Той же Фоменко. В роздягальні він міг і вдарити. Так, наприклад, було з воротарем Кутеповим.
Ви були улюбленцем Григорія Суркіса?
— Був. Можливо, через це мені й не поталанило. Міг грати за кордоном, але тодішній президент "Динамо" не відпустив. Утім, згоден: будь-який президент не захоче розлучатися з хорошим гравцем. Хоча наприкінці моєї кар"єри міг же дати "добро". Суркіс, мабуть, думає, що винен, як завжди, я. Нормально до цього ставлюсь. А от те, що понабирали іноземців, обурює. Як і поведінка молодих українських футболістів. Їх поки що і футболістами назвати важко, а пихатості — на кілька поколінь вистачить. Пам"ятаєш, у 2001 році "молодіжка" у Польщі грала? Трьох з поля вилучили. Про це треба дуже жорстко розмовляти.
А Леоненку червону картку часто показували?
— Один раз. У 1992 році в Угорщині збірна грала товариський матч. Зробив жорсткий підкат і не дотягнувся до м"яча, ноги ж не дуже довгі. Суперник упав, суддя відразу до кишені поліз. Але я навіть не засмутився: грали у якомусь селищі, людей майже не було. Поступились ми тоді — 1:2.
Вболіваєте за "Дніпро", де іноземців майже немає?
— Так, але вважаю, що керівництво "Дніпра" не надто серйозно ставиться до команди. Тому і комплектація така. Відпускають кращих гравців — Ротаня, Шевчука.
Тренери у нас жорсткі були. Фоменко у роздягальні міг і вдарити
Давно не зустрічав у пресі ваших інтерв"ю. Чому?
— Журналісти запитують про одне і те ж: про Сабо, про матч зі "Спартаком". Неначе не було у мене інших яскравих поєдинків: із "Барселоною" тією ж, із "Карпатами" у фіналі Кубка 1993 року. Я не вважаю найкращим матч зі "Спартаком", хоча після нього отримав машину. Газет теж не читаю. Й інтерв"ю свої не зберігаю. Сказав дружині, щоб їх викинула. Вона ж купу старих газет віднесла матері.
Тут Леоненку телефонує Хацкевич і каже, що він у Києві. Віктор пропонує колишньому партнеру поїхати до ресторану "Край" і поїсти шашликів.
Як у вас складалися стосунки з Лобановським?
— Мені здається, що він був не дуже порядним. По відношенню до мене та Калитвинцева — точно. І не відпускав, і грати не давав. Можливо, я слабкий був. Тоді чого б не продати? "Шахтар" пропонував у 1997 році.
Тренером себе бачите?
— Дуже емоційний для такої роботи. Але якби і був, то сліпо, як інші, методи Лобановського не копіював би.
Чемпіонат України з часом стає цікавішим?
— Трохи. Грошей більше з"явилося. А нам за нічиї, наприклад, їх не давали. Ну, були договірні матчі, це ні для кого не секрет. Але це слабкі команди домовлялися. "Динамо" ж матчі "купляти" чи "здавати" не могло: проти нас усі виходили "наелектризованими" і кістьми лягали на полі.
Я не вважаю найкращим матч зі "Спартаком", хоча після нього отримав машину
Подейкували, ви свого часу погано впливали на Андрія Шевченка. Це правда?
— Дурниці. Зараз із Шевченком не спілкуємося. Тільки якось випадково зустрілися у суші-барі. Привіталися?
Дружина Леоненка, Олена, — дизайнер. Працює вдома. Шістнадцятирічна донька Олеся ходить до школи і в танцювальний гурток. З ними Віктор проведе вечір.
2 
1
Коментарі