Цього тижня міністр Павленко присвоїв молодому українському шахісту Дмитру Карякіну звання заслуженого майстра спорту. За що така честь? Гросмейстер Карякін ніби не виграв нічого надзвичайного. Єдине, чим вирізняється Дмитро, — він наймолодший з-поміж своїх колег. Фактор серйозний. Та все-таки: молодий чи заслужений? А може, заслужений, бо молодий? Ще не заплутались?
Нагадаю: звання заслужених майстрів спорту були введені в СРСР за часів товариша Сталіна. При цьому існували чіткі норми. Щоб одержати "заслуженого", слід було стати або чемпіоном світу, або олімпійським чемпіоном. Як виняток — чемпіоном Європи.
Навіщо сучасній Україні титули сталінських часів?
Жодним із них Діма Карякін не був. Чому тоді його відзначили? І взагалі, навіщо сучасній Україні титули сталінських часів? Колись за звання заслуженого майстра спорту до зарплати і пенсії додавали двадцять карбованців. Були також інші пільги. Сучасні спортсмени виступають не заради них. Нікому не спаде на думку поцікавитись, чи є, наприклад, Зінеддін Зідан заслуженим майстром спорту Франції, а Андре Агассі заслуженим майстром спорту США. Немає в них таких титулів. Є інші, спортивні. А також всесвітня слава і гроші.
Ми ж збиваємося з ліку, згадуючи державні титули наших чемпіонів. Попередній президент не шкодував для спортсменів навіть звання Героя України. Мабуть, щоб хоч трохи бути причетним до їхньої популярності.
Але навіщо це новій владі? З нас не досить того, що в червні медаль чемпіона України з футболу одержав московський автор естрадних пісень на прізвище Крутой? Одержав тому, що так вирішив його друг, власник футбольного клубу.
3 
1
Коментарі