Ексклюзиви
Вівторок, 27 травня 2008 16:05

"За перемогу отримали велосипеди"

  Леонід Ткаченко каже, що перед фінальним матчем Кубка СРСР-1988 ворота на базі ”Металіста” були зачиненими, щоб команда могла спокійно готуватися до поєдинку
Леонід Ткаченко каже, що перед фінальним матчем Кубка СРСР-1988 ворота на базі ”Металіста” були зачиненими, щоб команда могла спокійно готуватися до поєдинку

28 травня 1988 року харківський "Металіст" виграв Кубок СРСР із футболу. Донині це найвище досягнення в історії клубу. Кореспондент "ГПУ" зустрівся з тодішнім тренером команди Леонідом Ткаченком, 54 роки.

"Металіст" міг здобути Кубок Союзу ще 1983-го, коли ви грали за команду, але поступився в фінальному матчі "Шахтареві". Які причини тієї поразки?

— Команда була в прекрасній формі. Однак за кілька тижнів до фіналу почалися візити керівників міста й області. "Накачували" гравців психологічно, називали подарунки, що ті можуть отримати за перемогу. Сконцентруватися на грі команді не вдалося. За п"ять років тодішній головний тренер "Металіста" Євген Лемешко врахував ці помилки і розпорядився зачинити ворота бази. Футболісти готувалися в нормальній атмосфері і спокійно обіграли "Торпедо".

І отримали винагороду?

— Нам нічого не обіцяли і відповідно ми нічого не одержали. Якщо не вважати велосипедів і маленьких телевізорів "Електроніка". 1983 року за перемогу давали автомобілі "волга", квартири у престижних районах Харкова.

Одним із лідерів "Металіста"-1988 був майбутній головний тренер київського "Динамо" і збірної України Леонід Буряк.

— У фінальному матчі ми грали з "Торпедо", колишньою командою Буряка. Леонід міг і не вийти на поле. Ми зупинилися у готелі "Росія". Уранці вийшли прогулятися на набережну Москви-ріки. Лемешко просить нас — помічників — назвати свій варіант стартового складу. Буряк тоді був у поганій формі і до основи не проходив. А на передматчевій настанові Лемешко називає його прізвище у стартовому складі. Леонід відіграв чудово.

1992 року ви пішли з "Металіста". Чому?

— Завод імені Малишева вже не міг фінансувати клуб. У команду прийшов успішний бізнесмен Дмитро Дрозник. Справжній бандит — за два місяці він викинув мене з "Металіста" і влаштував розпродаж гравців. Призетка та Прудіуса продав київському "Динамо", Помазуна — московському "Спартаку", Кандаурова — до Ізраїля. Я очолив шепетівський "Темп". Президент клубу з Хмельниччини Джумбер Нішніанідзе встановив річний бюджет клубу — півмільйона доларів. Це тоді, коли я на 100 доларів міг спокійно прожити місяць разом із дружиною та сином. "Темп" обіграв "Дніпро", "Шахтар", зіграв нічию у Києві з "Динамо". А головне — вивели "Металіст" до першої ліги.

Що за бізнес мав Нішніанідзе?

— У нього була фірма з виготовлення пам"ятників, мав м"ясокомбінат, автоколону, монтажно-будівельний кооператив — зводив будинки в Шепетівці для уродженців Воркути, бо кілька років відсидів у тих місцях.

1992 року ви очолювали збірну України. Чим запам"яталася робота?

— Працював разом із тодішнім начальником "Дніпра" Миколою Павловим. У жовтні 1992-го грали в Мінську товариський матч проти Білорусі — 1:1. Деякі українські футболісти приїхали на збір з несвіжим диханням. Пригадую і бутси з брудом шестиденної давнини, що вивалювалися у хлопців із сумок. Одразу згадав Буряка. Леонід на тренування брав 100 різних шипів, чисто випрасувану футболку, труси, гетри.

1953, 1 жовтня — Леонід Ткаченко народився у Калінінграді (Росія)
1978 — став гравцем харківського "Металіста"
1984 — перейшов на тренерську роботу
1988 — у ролі помічника головного тренера "Металіста" став володарем Кубка СРСР
1989 — очолив "Металіст" як головний тренер
1993 — прийняв шепетівський "Темп"
2007, липень — став головним тренером пітерського "Динамо", команди другої ліги чемпіонату Росії, повернувся до Калінінграду
2008, травень — звільнили з посади
Одружений, має сина

Зараз ви читаєте новину «"За перемогу отримали велосипеди"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода