
Сьогодні у Латвії розпочинається чемпіонат світу з хокею. Збірна України виступатиме практично найсильнішим складом. Не буде тільки представників Національної хокейної ліги Північної Америки Руслана Федотенка та Олексія Понікаровського. Натомість наш капітан Сергій Климентьєв, 31 рік, у строю. У кінці 90-х він грав за океаном, а потім перебрався до Росії. Цього сезону Климентьєв захищав кольори казанського "Ак Барс", у складі якого виграв російський чемпіонат.
Збірна України провела два товариські матчі з білорусами. Але ви в них участі не брали. Чому?
— По-перше, тренери надали відпочинок після напруженого сезону. По-друге, зважили на сімейні обставини: у мене недавно народилася донька. Треба було допомогти дружині, адже вдома не був три місяці.
За нашу збірну хокеїсти виступають без матеріального стимулу. Що змушує вас одягати форму національної команди?
— Пам"ятаю, де виріс і почав грати у хокей. А наш вид спорту уваги вітчизняних можновладців справді не привертає. Найприкріше, що ситуація погіршиться: Олександра Омельченка не переобрали мером столиці, а крім нього ніхто хокеєм не опікувався. За останній час збірна не отримала жодного гравця рівня збірної. А ветерани ж не двожильні і не вічні. До речі, я подумую про завершення кар"єри. Травми допікають. От і зараз ходжу з пластиною у нозі. З нею і гратиму на чемпіонаті світу. Після нього вже витягну.
Цього разу які преміальні обіцяють?
— Чув, що кожному дадуть по дві тисячі доларів. Якщо залишимося в еліті світового хокею.
Саме таке завдання стоїть перед збірною?
— Так. Гратимемо від оборони. Маємо сильних воротарів, а от у нападі справжніх "зірок" бракує. Розраховуватимемо на контратаки.
Відсутність Федотенка і Понікаровського — суттєва втрата?
— Понікаровського меншою мірою. Він — форвард силового стилю, такі у збірній є. А от Федотенка явно не вистачатиме. Він не просто володар Кубка Стенлі-2004, але й автор двох голів у вирішальному матчі тодішнього розіграшу.
Наприкінці квітня ви стали чемпіоном Росії. Відзначали гучно?
— У Казані був великий банкет. Сиділи годин п"ять-шість у ресторані "Венеція". А 26 травня у Палаці культури нам вручатимуть золоті нагороди. Концерт організують. Можливо, Алла Пугачова приїде. Уболівальники прийдуть. Вони у Казані феноменальні. Після того як ми перемогли у Омську і стали чемпіонами, до аеропорту приїхало 4000 чоловік. Навіть злива їх не зупинила.
У "Венеції" дозволили собі алкоголь?
— А чому ні? Сезон закінчився тріумфально, Білялетдінов (головний тренер "Ак Барс".— "ГПУ") за дотриманням режиму під час вечірки не стежив. Посидів хвилин двадцять, виголосив тост і пішов. І ми трохи розслабились. Декого потім "виносили".
За вихід до фіналу нам пообіцяли десять мільйонів доларів
А взагалі тренер у нас суворий. Побачить з цигаркою — штраф 500 доларів. Прийдеш на тренування з перегаром — третину зарплати знімуть. Мене, щоправда, Бог милував.
А чому рік тому не вдалося виграти чемпіонат Росії?
— Неправильна селекція. Приїхали "зірки" з НХЛ з явним перекосом на атаку і невмінням діяти в обороні. Та й грали вони за гроші, а не за команду. У того ж росіянина Ковальчука, чув, річний контракт на три мільйони доларів "тягнув". Білялетдінов хотів навести порядок, але його ніхто не слухався. Як ти вплинеш на мільйонера? Я не тільки Ковальчука маю на увазі, а й канадців — Хітлі, Лекавальє.
Зараз же підібралася сильна компанія. Ми знаємо, за що боремося. За вихід до фіналу нам пообіцяли десять мільйонів доларів. Оскільки стали чемпіонами, цифра збільшилася вдвічі.
Де ви живете у Казані?
— Клуб знімає квартиру — на 14-му поверсі. Дружина жила зі мною, працювала на телестудії. А народжувати поїхала до Києва.
Як ви потрапили до Північної Америки?
— Агент запросив пограти у юніорській лізі Канади. Мав тоді 18 років. Батьки відпустили, бо розуміли, що можу пробитися у великий хокей, в НХЛ.
Чому ж не пробилися?
— Психологічно важко було. Грали три дні поспіль, усі переїзди на автобусі. Жив сам, після матчів ні з ким було й поговорити. Додому тягнуло постійно. Кілька разів уже валізи пакував. Ще й травми. За "Рочестер", фарм-клуб енхаелівського "Баффало", провів кілька успішних матчів, сказали, щоб готувався одягти форму головної команди. І тут плече "вилетіло". Плюнув на все, поїхав до Росії.
А як познайомилися з дружиною?
— У травні 2003 року пішов з другом до ресторану в Києві. Бачу, за іншим столиком красуня сидить. Сам не пішов знайомитися, попросив друга. Юля фотомоделлю працювала. Через півтора місяця запропонував руку і серце. Але сказав, щоб думала довго. Вона так і вчинила: півтора року не погоджувалася. Весілля досі не відсвяткували — часу не було. Можливо, цього літа запросимо друзів, посидимо у ресторані.
Климентьєв свого часу тісно спілкувався з російською співачкою Ларисою Доліною.
— Мила, інтелігентна жінка. Стежить за собою, щоб чоловікові завжди подобатися — він молодший за неї, — каже Сергій. — Був у них у гостях. Сама Лариса не готує, має домогосподарку. Говорили про хокей. І Доліна, і чоловік на ньому розуміються. З В"ячеславом Фетисовим дружать.
1975, 5 квітня — народився у Києві
1985 — почав займатися хокеєм у дитячій школі "Сокола"
1993 — переїхав до Північної Америки
1999 — дебютував у складі збірної України на чемпіонаті світу
2002 — взяв участь в Олімпійських іграх
2005 — одружився з Юлією Тимчук
2006 — народилася донька Аліса
Коментарі