Минулого тижня Сергій Дядечко, власник баскетбольного клубу "Донецьк" — лідера української суперліги, заявив про розпуск провідних гравців клубу.
Мотив: погіршення стану здоров"я. Після обстеження в Німеччині тамтешні лікарі порадили Дядечку уникати стресів, неминучих, якщо ти гаряче вболіваєш за свою команду.
Фатальну роль у долі "тигрів" зіграли нелогічні, а часом і просто дилетантські рішення у клубному менеджменті. Ще 2008 року, отримавши як заохочувальний приз від федерації баскетболу України місце в Єврокубку ФІБА, донецькі управлінці не сумнівалися, що успіх до команди прийде сам. Варто лише голосніше заявляти про свої амбіції та витрачати на їх реалізацію побільше коштів. До початку чемпіонату "Донецьк" підійшов головним його фаворитом, укомплектувавшись краще, ніж київський "Будівельник" із Халідом Ель-Аміном. Тренером команди призначили колишнього наставника збірної Литви Рамунаса Бутаутаса, на паркет у складі "тигрів" виходили американці Маркі Перрі, Ентоні Таккер, Кріс Оуенс, українська зірка Артур Дроздов. У столиці Донбасу виплачувалися найбільші зарплатні. За неофоційною інформацією, сезонний контракт Артура Дроздова — $500 тис. Це при тому, що Артуру вже під 30 і хронічних травм у нього чимало. Вочевидь, не відставали за сумами контрактів і американські легіонери. Проте "Донецьк" усе одно вилетів із кваліфікації Єврокубка і не пройшов групового етапу в інших євротурнірах. А головне — підопічні Бутаутаса не показували якісної гри. Уже в ході сезону стало очевидно, що комплектація проводилася не під конкретного тренера, а лише в гонитві за гучними іменами, котрі й повинні були забезпечити необхідний результат. Однак навіть у час ігрового застою, коли Бутаутаса на тренерському містку терміново змінив серб Дражен Анзулович, керівники клубу переймалися такими питаннями, як замовлення гімну "Донецька" поп-зіркам Потапу і Насті Каменських. Одначе бюджет клубу виявився не бездонним, а терпіння президента коротким. Не маючи жодного плану розвитку баскетбольного клубу, Сергій Дядечко не отримав такого бажаного миттєвого результату. Він спокусився прикладами клубів "Київ" і "Азовмаш", котрі свого часу також мали за стратегію залучення найдорожчих легіонерів. Президент не помітив, що часи в українському баскетболі змінилися. А помітивши, розчарувався. Відтак, іграшка — клуб "Донецьк" — залишилася без господаря. Прикро, що в цій гонитві за славою менеджери клубу навіть не зважили на світову практику: адже в тій же Росії таким самим чином, через невиправдані амбіції та нерозумне планування бюджету на початку десятиріччя один за одним щезли два пітерські клуби — "Динамо" і "Леви".
3 
1
Коментарі