Уродженець Абхазії, а нині киянин Георгій Зантарая, 21 рік, дивом не потрапив на Олімпіаду до Пекіна. Програвши з власної вини сутичку основному супернику на внутрішній арені, молодий дзюдоїст пережив шок. Але зміг зібратися і здобув "срібло" у ваговій категорії до 60 кг на чемпіонаті Європи-2009 у Тбілісі. Спортсмен запевняє, що то лише початок його сходження на світову вершину.
Вважаєте, срібло було вашим максимумом на Євро-2009, чи шанс перемогти росіянина Арсена Галстяна все ж був?
— Враховуючи, що для мене то третій дорослий чемпіонат Європи, а з двох дебютних повертався ні з чим, то "срібло", звісно, радує. Але я міг і навіть повинен був перемагати росіянина. Програв через свою азартність, навіть правильніше буде сказати, через розслабленість. Дуже хотів стати чемпіоном на очах свого фан-клубу. Підтримати мене до Тбілісі приїхали батьки з Києва, дідусь і бабуся, котрі живуть у Грузії. Зізнаюся, був переконаний, що здолаю Галстяна. Адже раніше вже з ним боровся і перемагав досить легко. Тоді здавалося, що до фіналу в мене були суперники набагато сильніші. Але Арсен молодець, налаштувався, використав мої помилки й покарав мене за самовпевненість.
Зрештою, схожим чином я не зміг пройти відбір і на Олімпіаду. Там у вирішальній сутичці зустрівся з Максимом Коротуном. У нього до того чотири рази виграв і встиг перемогти після Ігор у Пекіні. Тому й був переконаний на 99 відсотків, що місце в олімпійській збірній уже собі забронював. Вийшов на зустріч із Максимом розслабленим. Суперник цим скористався, виграв мінімально і поїхав до Пекіна. При цьому на 11 етапах Кубка світу Коротун узяв лише три нагороди, а я — шість.
Не відчуваєте, що час від часу підхоплюєте симптоми "зіркової хвороби"?
— Ні, просто подеколи я страждаю через мінімальну розслабленість.
Як пережили те, що не потрапили на Олімпіаду?
— Дуже важко, адже мріяв про Ігри в Пекіні, мабуть, останніх років три. Особливо прикро було те, що серед європейців я був найстабільнішим. Ніхто на нашому континенті не здобув стільки медалей на Кубку світу, скільки я. Після програшу Коротуну пережив шок.
Оскільки до Пекіна не поїхав, весілля відкладається на чотири роки
Коли приїжджаєте до Тбілісі, відчуваєте, що там ваша батьківщина?
— Там залишилося чимало близьких мені людей, зокрема дідусь, бабуся, тітка. Тому, звісно, Грузія для мене не стала чужою, хоча й майже все свідоме життя прожив у Києві. До України ми переїхали 1992-го, коли розпочалася грузино-абхазька війна.
Як сприйняли грузини вашу перемогу в півфіналі над місцевим борцем Нестором Хергіані?
— Таке враження, що раділи за мене, наче за свого. Здалося, що після того успіху мене вже знала вся Грузія. Хергіані ж там — легендарна особистість. Він 10 разів був призером чемпіонатів Європи, зокрема тричі вигравав континентальне "золото". Двічі Нестор був призером першості світу, має олімпійську медаль. Для всіх там моя перемога стала великою сенсацією. Хоча за день до свого виступу зустрічався зі своїми друзями-грузинами і запевнив їх, що в разі сутички з Хергіані обов"язково його здолаю.
Якій кухні віддаєте перевагу?
— Більше їм борщ із пампушками, українське сало. Хоча на свята мати іноді готує національні грузинські страви.
Дзюдоїст має дівчину-киянку.
— Одружуватися не збираюся, — каже. — по-перше, я ще надто молодий. Крім того, не хочеться відволікатися від спорту. Мрію виграти щось серйозне. До того ж не певен, чи зможу забезпечити сім"ю, якщо в нас народиться дитина. Треба заробити на квартиру, бо жити ні з моїми, ні з її батьками не хочеться. Дві сім"ї приживаються дуже важко. Найпростіше — виграти Олімпіаду, — всміхається. — Так і думав торік: виграю Олімпіаду й одружуся. Оскільки до Пекіна не поїхав, весілля відкладається на чотири роки.
1987, 21 жовтня — Георгій Зантарая народився в абхазькому місті Сухумі (Грузія)
1992 — родина Георгія переїхала до Києва
1997 — почав займатися дзюдо
2003 — став чемпіоном Європейського молодіжного олімпійського фестивалю в Парижі
2006 — виграє "золото" першості Європи серед юніорів (до 20 років)
2007 — стає бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи (до 23 років). Через рік повторює це досягнення
2009 — виграє "срібло" на дорослому чемпіонаті Європи в Тбілісі (Грузія)
Неодружений
1 
1
Коментарі