Тренери збірної України з футболу часто стикаються з проблемою — ключові гравці не мають практики. Бо у своєму клубі сидять на лаві запасних. Чому це відбувається і якою може бути збірна за таких умов?
— У цій ситуації є один вихід — шукати молодих і ставити їх до складу, — каже футбольний тренер Олег Федорчук, 56 років. — Ось із "Динамо" поїхав Ярмоленко, і відразу заграв молодий Циганков. Став кандидатом до національної команди. Можливо, грав би в ній у стартовому складі. Та за місце флангового атакувального півзахисника там конкуренція.
Із чотирьох гравців збірної, які міцно сидять у запасі, найкращі справи — в правого захисника Богдана Бутка. Якщо чутки про допінг Даріо Срни (пишуть, що капітан "Шахтаря" не пройшов допінг-тест. Не грав у останньому матчі в Одесі. Це пояснили рішенням тренера. — ГПУ) підтвердяться, він постійно виходитиме на поле. Це великий плюс. У збірній дефіцит гравців на позиції крайніх захисників.
Олександр Зінченко. Про нього я не став би говорити як про гравця основного складу чи навіть запасного. Це — "феномен". Бермудський трикутник в українському футболі. За великим рахунком, він ніде себе не проявив. Навіть у російській "Уфі", за яку нібито грав в основному складі. Молодіжній збірній Зінченко допомагав програвати все, що можна було. Нічим там не виокремлювався. І раптом потрапив до основного складу національної збірної. Грав за неї, аж поки його не вивели зі складу нідерландського ПСВ та англійського "Манчестер Сіті". Це велика загадка для всіх. Думаю, у збірній він надовго не затримається, бо на його позиції є кілька сильніших гравців. Наприклад, у київському "Динамо".
Трохи подібна ситуація з Віктором Коваленком. Він у "Шахтарі" грає, проте поки не зрозуміло, чому має виходити в стартовому складі національної команди. А втриматися в клубі буде важко — там на цій позиції діють бразильці.
Проблема Артема Бесєдіна — закінчився торішній "пільговий період" у клубі, коли тимчасово не було нападників. Повернулися Мбокані, Кравець і Мораєс. Витримати конкуренцію з ними 21-річному нападаючому ще не під силу. Головне для хлопця — не зламатися, бо час грає на нього.
Артемові Кравцю важче. Він тривалий період був травмований. Ніби й проявив себе в матчі, коли виходив із перших хвилин, та зараз тренер більше довіряє іншим виконавцям. У нас традиційно саме центрфорварди сидять на лаві запасних у своїх клубах. Селезньов грав за збірну й сидів на лаві в "Шахтарі". Роман Зозуля грав за "Дніпро", але не забивав. Зате в складі збірної виходив регулярно.
Тому треба повертатися до того, з чого почав. На початку незалежності ледь не всі "вершки" українського футболу виїхали в Росію. Але прийшло молоде покоління й заграло краще, ніж ті, хто поїхав. Кількість легіонерів у нашому футболі невпинно зменшується, молодь отримуватиме більше ігрової практики. Настануть часи, коли в нас буде надлишок кваліфікованих футболістів у збірній.
3 
1
Коментарі