Під час зимової перерви в чемпіонаті України з футболу головними новинами є повідомлення про переходи гравців з одних команд до інших. Цієї зими через небажання більшості українських футбольних меценатів і надалі витрачати на свою забаву шалені гроші наші футболісти потягнулися за кордон.
Як і слід було очікувати, для переважної більшості з них цей кордон виявився не західним, а східним. Не те щоб наші спортсмени не гідні виступати за команди західної Європи, але приклад Євгена Коноплянки, який як найкращий футболіст України не завжди потрапляє до складу середнячка іспанського чемпіонату, свідчить: ані казкові фінансові умови, ані статус великих зірок вітчизняним гравцям у Європі не загрожують.
Те ж саме і за східним кордоном — ані в Азербайджані, ані в Узбекистані, ані в Казахстані, не кажучи вже про Росію, гості з України не стали загальними кумирами. У тій же азербайджанській "Габалі", куди український тренер Роман Григорчук привіз групу своїх співвітчизників, на перших ролях не вони, а бразильці, які не змогли працевлаштуватися в Європі.
Єдиний виняток — Анатолій Тимощук, чиє ім'я щось говорить уболівальникам Казахстану, де капітан збірної України продовжує свою футбольну кар'єру. Вслід за Тимощуком туди поїхали й інші наші футболісти. Чому саме туди?
Відповідь проста: Казахстан, як і Азербайджан та Узбекистан, у суспільно-політичному сенсі — це та ж сама Росія. Тобто завуальована під демократію диктатура. В Казахстані, як і в Росії, великі гроші мають лише наближені до влади особи, частина з яких періодично "бавиться" футболом. Усе там для наших футболістів звичне: головне — отримати від хазяїна максимально високу зарплатню, після чого можна розповідати місцевим ЗМІ про свою симпатію до цієї країни й високий рівень тамтешнього футболу.
Приблизно так само поводяться в нас бразильські й інші іноземні футболісти, для яких Україна є тим самим, чим для наших спортсменів — Казахстан. Тобто місцем, де можна, не особливо напружуючись, заробити грубі гроші. Це вам не Європа, де навіть набагато менші кошти слід заробляти щоденною футбольною працею, витримуючи неабияку конкуренцію.
Тому найближчим часом ми почуємо ще не одне повідомлення про те, що український футболіст переїхав до Казахстану чи Азербайджану.














Коментарі