Два тижні тому журнал "Кореспондент" оприлюднив перелік 100 найбагатших українців. Власники київського "Динамо", брати Григорій та Ігор Суркіси, посідають у ньому 47-ме місце. Їхні статки оцінюють у $263 млн. На клуб, за словами молодшого Ігоря, вони щороку витрачають $50 млн.
"Динамо" здає позиції, здобуті впродовж 1990-х. Тепер клуб №1 у країні — донецький "Шахтар". На міжнародній арені кияни теж виступають невдало.
Раніше найталановитіші українські футболісти опинялися в столиці. Тепер їх забирає Донецьк. Після сезону 2010/11 стала очевидною необхідність посилити позиції нападаючого та центрального півзахисника — причому брати треба готових футболістів, а не на перспективу. Але їх поки що не придбали.
Чи спроможні Суркіси утримувати клуб із такими традиціями і претензіями? Бо ж поступаються фінансово не тільки власнику "Шахтаря" Рінатові Ахметову, а й господарям "Дніпра" та "Металіста", чиї команди борються з "Динамо" за друге місце. Набагато заможніші за Суркісів і власники полтавської "Ворскли" — Костянтин Жеваго та сімферопольської "Таврії" — Дмитро Фірташ.
За чутками, брати ведуть активні переговори щодо продажу клубу, або, що імовірніше, приходу додаткового інвестора. Пишуть про депутата-"регіонала" Юрія Іванющенка. Він близький товариш президента Януковича. Ігор Суркіс ці чутки спростував.
Уболівальники клубу на інтернет-форумах припускають, що братам може допомогти їхній давній друг і бізнес-партнер Віктор Медведчук, колишній голова Адміністрації президента Кучми. Медведчук — кум прем'єра Росії Володимира Путіна. За його сприяння "Динамо" може купити якийсь російський олігарх.
— Є загальне правило бізнесу, — пояснює "ГПУ" доктор економічних наук Володимир Лановий, 59 років. — Якщо вартість клубу збільшується, то частка головних акціонерів зменшується, а дрібних — зростає. Власники "Динамо" цілком можуть піти цим шляхом — розширити коло людей, які матимуть акції клубу. Інший варіант — шукати нового власника, котрий зможе більше вкладати в "Динамо". Скільки це може коштувати — бренд, стадіон, нерухомість? Точну цифру назвати не візьмуся ("Рому", віце-чемпіона Італії минулого року, недавно продали за 200 млн євро. — "ГПУ"). І мене як уболівальника клубу не цікавить, хто буде його власником. Значно більше турбують методи управління, вони неефективні. Посада президента має бути виборна, а ключові рішення повинні приймати колективно, а не одна людина.
5 
1
Коментарі